Справа  № 2-1935/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року  Ізмаїльській міськрайонний суд  Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

          при секретарі – Горбуновій Х.М.,

            за участю сторін: позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, –

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею як спадкоємицею за законом першої черги право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не була проведена, первинна реєстрація права власності на незакінчений будівництвом будинок.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.          

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору забудови від 22.06.1979 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була надана земельна ділянка для будівництва житлового будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на якій був побудований житловий будинок, проте належним чином не зданий в експлуатацію.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2010 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового  реєстру (заповіти/спадкові договори) № 25488285 від 30.11.2010 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються:

-          дружина ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.11.1972 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦС;

-          син ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.05.1976 року, виданого відділом РАЦС м. Ізмаїла;

-          син ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24.05.1989 року, виданого відділом РАЦС м. Ізмаїла.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено будинковою книгою на житловий будинок АДРЕСА_1 та відміткою в паспорті громадянки України ОСОБА_1 про місце реєстрації за адресою проживання спадкодавця, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про відмову в прийнятті спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченими заявами від 18.10.2009 року.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 30.11.2010 року за № 2583/02-14 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не була проведена, первинна реєстрація права власності на незакінчений будівництвом будинок.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.  

Всі права та обов’язки щодо здавання домоволодіння в експлуатацію переходять до спадкоємця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1273 ЦК України, суд, –

                                                                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 – за померлим ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя