Справа № 2-189\11 р

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня  2011  року, Тернопільський міськрайонний суд в складі:

                              головуючого судді                  В.М.    Братасюка

                              за участю секретаря                Ю.Ю. Філіпенко

розглянувши    у відкритому   судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11277740000 від 26.12.2007 року, розмір якої, станом на 09.08.2010 року, складає в гривневому еквіваленті 470 886, 26 гривень, посилаючись на неналежне виконання  відповідачами, як позичальником та його поручителем, зобов’язань з повернення коштів, отриманих по вищезазначеному кредитному договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на стягненні заборгованості станом на 09.08.2010 року .

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 з'явилася, проти задоволення позовних вимоги заперечивши, що банком пред’явлено позов про стягнення усієї суми кредиту, хоча кошти видано відповідачам в строк до 2033  року; прострочення сплати платежів за кредитним договором відбулося в зв’язку з значним здешевленням гривні відносно долара США –валюти, в якій отримувався кредит, крім того відповідачка вважає, що стосовно неї в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки пред’явленням до неї позовних вимог достроково та на всю суму кредитної заборгованості, значно збільшується обсяг її відповідальності, як поручителя за кредитним договором, а тому в силу ч.1 ст. 559 ЦК України, її порука є припиненою.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак направив в суд заяву в якій просить справу розглядати за власної відсутності, й проти вимог банку заперечує

Заслухавши пояснення сторін, всесторонньо повно та об’єктивно дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти:

  Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.

26.12.2007 р. між АТ "УкрСиббанк", правонаступником якого за правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - Позивач) та ОСОБА_1  (Відповідач-1) був укладений письмовий правочин - договір про надання споживчого кредиту № 11277740000 (надалі - Кредитний Договір) згідно з яким Банк надав Відповідачу-1 кредит в сумі 59 422, 00 долари США, а Відповідач-1 зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у порядку і на умовах, зазначених в даному Договорі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, встановлених Кредитним договором, між ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-2) та АТ «УкрСиббанк» було укладено Договір поруки №1 від 26.12.2007р.,  умовами якого передбачено, що Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за невиконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору.

Згідно укладеного Договору поруки Відповідач-2, зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання Позичальником (Відповідач -1), всіх його зобов'язань в повному обсязі, що випливають із Кредитного договору, як існуючих на момент укладання цього договору, так і тих, які можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

 Пунктом 1.3. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідальність Поручителя (Відповідача-2) та Позичальника (Відповідач - 1) є солідарною (п. 1.4. Договору поруки).

Також, для забезпечення виконання зобов'язань встановлених Кредитним договором, між Відповідачем-1 та АТ «УкрСиббанк»було укладено Договір іпотеки від 26.12.2007 р. передано в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1..

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до п.1.2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до Кредитного договору), але в будь-якому випадку не пізніше 02 вересня 2037 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Проте зобов'язання позичальником з своєчасного погашення кредитної заборгованості не виконуються, і станом на 09.08.2010 року   в позичальника виникла заборгованість за договором кредиту, що складається з : 54 837, 53  доларів США, що еквівалентно 432 679, 08 гривень –заборгованість з тіла кредиту; 4 576, 52 доларів США, що еквівалентно 36 109, 66 гривень –проценти за користування кредитними коштами; 202, 47 доларів США, що еквівалентно 1 597, 52 гривень –пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту та процентів та 500 гривень –штраф за порушення терміну виконання зобов’язан, встановлених п.2.4.2. договору про надання споживчого кредиту  - загалом в гривневому еквіваленті 470 886, 26 гривень.

Розмір заборгованості  підтверджується розрахунком заборгованості, що долучений позивачем, як додаток,  до позовної заяви.

Банк повідомляв відповідачів про недопустимість існування прострочення сплати відсотків за кредит та прострочення погашення самого кредиту, однак позивальник та поручитель жодним чином не відреагували, прострочення по кредиту не погасили і борг продовжує збільшуватись.

Зокрема банком було направлено відповідачу 1 вимогу від 24.03.2010 рок, котру згідно повідомлення було отримано 30.03.2010 року, а вимога  від 24.03.2010 року не була вручена  кур'єрською поштою  відповідачу 2. хоча кур’єр тричі відвідував відповідача 2 за місцем проживання: 25.03.2010 року, 06.04.2010 року та 30.03.2010 року, що вбачається з штампів на копії повідомлення –розписки про вручення відправлення спецзв’язком.

Разом з тим оцінюючи доводи відповідачки ОСОБА_2 щодо наявності, на її думку, підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги до неї, оскільки -  банком пред’явлено позов про стягнення усієї суми кредиту достроково, хоча кошти видано відповідачам в строк до 2033  року, і, як наслідок, значно збільшується обсяг її відповідальності, як поручителя за кредитним договором, а тому в силу ч.1 ст. 559 ЦК України, її порука є припиненою, суд не вважає доводи ОСОБА_2 такими, що ґрунтуються на законі, з наступних міркувань.

Згідно змісту ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, також разі, зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачає право кредитора вимагати дострокового виконання зобов’язань боржника за договором позики, в разі коли договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням платежу) і за наявності прострочення сплати чергової частини суми.

Відтак встановлене нормою закону право кредитора на дострокове стягнення заборгованості в разі коли договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням платежу) і за наявності прострочення сплати чергової частини суми, не є збільшенням відповідальності поручителя боржника.

Крім того право на дострокове стягнення кредитного боргу не обмежується необхідністю досудового повідомлення поручителя –відповідачки ОСОБА_2, оскільки досудове врегулювання спору, згідно п. 2.2 договору поруки, є правом а не обов'язком банку.

Таким чином проаналізувавши докази в їх сукупності суд вважає позовні вимоги банку до відповідачів є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 215, 222 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610,  1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути  солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11277740000 від 26.12.2007 року, розмір якої, станом на 09.08.2010 року, складає в гривневому еквіваленті 470 886, 26 гривень..

Стягнути  солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» 1820  гривень в повернення сплачених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                                                                           В.М. Братасюк