Справа № 2-847/11

РІШЕННЯ  

Іменем України

11 березня 2011 року               Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                    головуючого                                                                 Грицака Р.М.

за участю секретаря                                                     Кунець Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав на об’єкт нерухомості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання майнових прав на недобудовану двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 65,89 кв. м. житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно договору від 15 квітня 2010 року про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 276724 грн. 00 коп. та в обгрунтування своїх вимог вказує на те, що позивачем було сплачено відповідачу вартість 58,43 кв.м на суму 243900 грн. та виконано повністю умови договору, тому позивач набув права на майнові права. Однак відповідач не виконав умови договору, не здав в експлуатацію зазначений будинок та не передав у власність квартиру. У зв’язку з цим просить визнати за ним майнове право на вищевказане нерухоме майно та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що дійсно між ними був укладений договір про дольову участь на будівництво квартири, однак позивачем оплачено лише 243900 грн. та у позивача виникло майнове право на 58,43 кв.м у квартирі, яке не потребує додаткового визнання в судовому порядку. В зв’язку з тим, що позивачем не доведено жодних обставин про порушення його прав, просить суд відмовити у задоволенні позову.    

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

15 квітня 2010 року між ПМП «ТФ «Будівельник»та  укладено договір, відповідно до якого ПМП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво двокімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 65,89 кв. м. житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію ІІ квартал 2011 року.  Вартість квартири становить 276724 грн. 00 коп.

Позивачем було сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 243900 грн. 00 коп., що не заперечувалось сторонами та підтверджено відповідними квитанціями від 15.04.2010 року на суму 50000 грн., від 12.06.2008 року на суму 98100 грн., від 18.06.2008 року на суму 39500 грн., від 28.11.2008 року на суму 56300  грн.         

Таким чином, суд вважає, що зі сторони ОСОБА_1 договір від 15 квітня 2010 року виконано  частково, а саме на 88,68 % вартості квартири.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, з пояснень позивача та поданих ним фотознімків вбачається, що на даний час будинок не завершений будівництвом.

Також, згідно листа інспекції держархбудконтролю у Тернопільській області від 21.01.2011 року № 01-13/93, дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Довженка, забудівником якого є ПП «ТФ «Будівельник», відсутній, ступінь готовності будинку становить 30 %. На даний час будівельно-монтажні робот призупинено.

Відповідачем не подано доказів на спростування поданих позивачем доказів та на  підтвердження того, що в запланований строк – ІІ квартал 2011 року будівництво квартири буде закінчене та будинок  буде зданий в експлуатацію.

Таким чином судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки не вчиняє дії по завершенню будівництва квартири та по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку, чим неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання.  

Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).

          Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 набув майнових прав на 58,43 кв.м  у спірній квартирі згідно сплачених ним коштів на суму 243900 грн., а саме право вимоги передачі у його власність 58,43 кв.м  даної квартири після завершення будівництва.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 майнового права на 58,43 кв.м  у двокімнатній квартирі НОМЕР_1, загальною площею 65,89 кв. м. житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно сплачених коштів на суму 243900 грн. за договором від 15 квітня 2010 року та стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат в сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково .

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 58,43 кв.м  у двокімнатній квартирі НОМЕР_1, загальною площею 65,89 кв. м. житлового будинку за адресою АДРЕСА_1,  відповідно до сплачених коштів на суму 243900 грн. згідно договору від 15 квітня 2010 року, укладеного з Приватним підприємством “Тернопільська фірма “Будівельник”.   

Стягнути з Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” в користь  ОСОБА_1 судові витрати в сумі  120 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                   підпис                              Р.М. Грицак