Справа № 3-460/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2011 року                                                                                                                                  м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка с.Смереків  Жовківського району Львівської області, українка, громадянка України, з вищою освітою, неодружена, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, пенсіонер, -

за  ст.5 ч.1 п.„а”  Закону України  „Про боротьбу з корупцією”, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді завідувача сектору апеляцій ДПІ у Шевченківському районі м.Львова,будучи державним службовцем 7 категорії та особою уповноваженою на виконання функцій держави, до посадових обов’язків якої віднесено розгляд скарг та заяв платників податків, рішення за результатами розгляду скарги Львівської філії АБ «Банк регіонального розвитку»від 19.08.2010 р.№19675/25-009/30, яким залишено без змін податкове повідомлення–рішення від 07.06.2010 р. №0003761510/0/13132, а скаргу платника без задоволення,надіслала поштою 20.08.2010 р., тобто умисно пропустила строки надіслання вмотивованого рішення,чим сприяла у здійсненні підприємницької діяльності вказаній юридичній особі, оскільки ця скарга була задоволена в повному обсязі на користь платника податків.

У суді правопорушник   свою вину у вчиненому визнала, розкаялась у вчиненому  та пояснила, що умисно затримала на один день термін відправлення відповіді скаржнику з метою задоволення скарги, у зв’язку з тим, що мала намір звернутися до керівника Львівської філії АБ»Банк регіонального розвитку»з проханням щодо надання їй картки- поповнення рахунку мобільного телефонана 50 грн. Проте, ствердила, що в подальшому така зустріч не відбулась, та відповідно ніяких матеріальних благ вона не отримувала. Запевнила, що надсилання відповіді на апеляції входить в її посадові обов’язки та вона розуміла наслідки пропущення такого строку.

          Заслухавши пояснення правопорушниці та дослідивши матеріали справи, вважаю, що в  діях   останньої наявні ознаки корупційного діяння, передбаченого ст.5 ч.1 п.„а” Закону України “Про боротьбу з корупцією”, оскільки вона, будучи державним службовцем та особою уповноваженою на виконання функцій держави, сприяла, використовуючи своє службове становище, юридичній особі у здійсненні нею підприємницької діяльності.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУАП, враховую обставини та характер вчиненого, особу правопорушниці, яка є пенсіонером, ступінь вини та ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_1. слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.

          Керуючись ст.ст.8 ч.1, 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією», ст.ст.283, 284 КУАП,-

п о с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.5 ч.1 п.„а” Закону України «Про боротьбу з корупцією», та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 /двісті п’ятдесят п’ять/ грн. в дохід держави.

          Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя                                                                                                                                            О.В.Тімченко