Справа № 3-200/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня 2011 року                                                                                                                           м.Львів

           Суддя Сихівського районного суду м.Львова  Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення  відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

прож. АДРЕСА_1,

голова ради координаторів ГО «Вартові закону», -

за  ст.124 КУАП,-

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_1 16 грудня 2010 р. о 9.05 год. на вул.Липова Алея, 11 в м.Львові, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував стан дорожнього покриття, чим порушив п.12.1 ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, внаслідок якого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

У суді правопорушник свою вину не визнав та пояснив, що у вчиненні ДТП винен водій автомобіля «ВАЗ». Так, на вул.Липова Алея в м.Львові, де він 16 грудня 2010 р. їхав автомобілем, є нахил – спуск. Він спускався з підйому по лівій стороні, а «ВАЗ»їхав з правої сторони вгору. Відтак, коли б потеріплий пропустив його автомобіль, то його б не занесло на слизькому дорожньому покритті і зіткнення можна б було уникнути. По вулиці рухався зі швидкість 15-20 км/год, а перед ДТП їхав зі швидкістю 5 км/год. На запитання судді відповів, що його автомобіль застрахований, шкода йому відшкодована, проте через ДТП йому збільшили страхові платежі, а відтак при доведенні своєї невинуватості, страхові платежі зможе платити в попередньому розмірі; потерпілому шкоду відшкодує страхова компанія. Ствердив, що зі схемою ДТП ознайомлювався, підписував та з такою погоджується. Проте, зазначив, що схема не є трьохмірною і тому не враховує спуск дороги. Зі слів праовпорушника відомо,що в нього на утриманні є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

У суді потерпілий пояснив, що 16 грудня 2010 р. на вул.Липова Алея в м.Львові по правій стороні дороги він на своєму транспортному засобі «ВАЗ» піднімався вгору та мав пріоритет в русі. Правопорушник на своєму автомобілі спускався по схилу вниз і при цьому гальмував, а оскільки дорожнє покриття було слизьке, то автомобіль правопорушника занесло в його сторону і відбулось зіткнення. Ствердив, що їхав зі швидкістю 10 км/год. Вважає, що у вчиненні ДТП винен правопорушник.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується доказами, які відповідають вимогам ст.251 КУАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП,зокрема характером пошкоджень транспортних засобів, та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 –водія автомобіля «ВАЗ», учасника ДТП. Невизнання правопорушником своєї вини є голослівним, нічим не підтверджується, спростовується вищенаведеним та розцінюється судом як спосіб уникнення відповідальності. Крім того, приймаю до уваги той факт, що і пояснень самого правопорушника, даними в суді, вбачається, що невизнання правопорушником своєї вини пов’язане із збільшенням страхових внесків внаслідок вчинення ним ДТП.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.124 КУАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУАП, враховую характер та обставини вчиненого, зокрема характер пошкоджень транспортних засобів, особу правопорушника, який працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, ступінь його вини та  ставлення до вчиненого /вину не визнає/. З огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, що буде, згідно ст.23 КУАП, достатньою мірою відповідальності, яка досягне  мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст.283, 284 КУАП, –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124  КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до апеляційного судуЛьвівської області через місцевий суд.

Суддя                                                                                                                   О.В.Тімченко