Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» грудня 2007 р. справа №49/408-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Гончар Т.В.
при секретарі –Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача –Утюгов Б.О.
відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вх. № 3542Х/2-5)
на рішення господарського суду Харківської області від 06.11.07 по справі № 49/408-07
за позовом Управління державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Харківській області, м. Харків
до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків
про стягнення 9304,08 грн.,-
в с т а н о в и л а :
У вересні 2007 року Управління державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Харківській області, м. Харків (далі УДС спеціального зв’язку та захисту інформації України в Харківській області) звернулось в суд з позовом до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків (далі ДП "Харківський завод електроапаратури") про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 6098,28 грн., з яких сума основного боргу 4948,92 грн., сума інфляційних витрат –902,78 грн. та 3% річних –246,58 грн., яка виникла на підставі договору №207/20 від 01.09.2004 року на забезпечення функціонування абонентського пункту «Істок». Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує заборгованість.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2007 року по справі №49/408-07 позовні вимоги були задоволені, стягнуто з ДП "Харківський завод електроапаратури" на користь УДС спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області - 4948,92 грн. суму основного боргу, суму інфляційних витрат –902,78 грн. та 3% річних –246,58 грн., 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі ДП "Харківський завод електроапаратури" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що він не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, оскільки відповідач отримав ухвалу суду від 23.10.2007 року з запізненням, а тому не мав можливості надати заперечення та докази щодо сплати заборгованості по договору №207/20 від 01.09.2004 року про надання послуг спеціального зв'язку. У зв’язку з цим вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, внаслідок чого судом прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було визнано встановленим, що 01.09.2004 року між Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України, правонаступником якого є УДС спеціального зв’язку та захисту інформації України в Харківській області та ДП "Харківській завод електроапаратури" було укладено договір №207/20 на забезпечення функціонування абонентського пункту «Істок».
Відповідно умов договору, позивач зобов'язався забезпечити функціонування абонентського пункту системи "Істок" у відповідності до алгоритму функціонування АП щоденно з 9.00 до 18.00 годин (крім вихідних та святкових днів), а відповідач зобов'язався сплачувати ці послуги згідно із затвердженими тарифами.
Згідно з п. 3.1. договору оплата за надані послуги здійснюється відповідачем відповідно до тарифів, встановлених Переліком послуг спеціального зв'язку (додаток № 1 до договору). Відповідно до п. 3.2. договору користувач здійснює оплату щомісячно, для чого позивачу подає відповідачу рахунки для оплати послуг до 5 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому послуги були надані, а відповідач до 15 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому послуги були надані, здійснює їх оплату.
Позивач в період з вересня 2004 року по грудень 2004 року, у травні 2006 року та в період з червня 2006 року по жовтень 2006 року на виконання умов договору №207/20 від 01.09.2004 року надав відповідачеві послуги, передбачені договором, а також направляв відповідачу рахунки на сплату, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 21-29 )
Відповідачу також неодноразово направлялись претензії № 18/39-2543 від 08.12.2006 року про сплату 4054,31 грн. та претензія № 46/4-1876 від 05.07.2007 року про сплату 5779,08 грн. Проте відповідач заборгованість не перерахував, відповіді на претензії не надав.
Таким чином ДП “Харківській завод електроапаратури” не виконав належним чином свої зобов'язання, передбачені умовами договору, а також не виконав своїх обов’язків в частині своєчасної та належної оплати, лише частково оплатив послуги, надані позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість по оплаті за договором №207/20 від 01.09.2004 року в розмірі 4948,92 грн., яка до цього часу не погашена.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції вказані вимоги були відповідачем порушені в частині несвоєчасності розрахунків. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4948,92 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. Отже колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 902,78 грн. інфляційних витрат та 246,58 грн. трьох відсотків річних .
В апеляційній скарзі ДП “Харківській завод електроапаратури” просив скасувати рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що він не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, оскільки відповідач отримав ухвалу суду від 23.11.2007 року про відкладення розгляду справи на 06.11.2007 року в день розгляду справи, а тому не мав можливості надати заперечення та докази щодо сплати заборгованості по договору №207/20 від 01.09.2004 року про надання послуг спеціального зв'язку.
Колегія суддів не може погодитись з такими доводами апеляційної скарги, оскільки повідомленням №3526813 від 01.10.2007р. суд першої інстанції своєчасно повідомив ДП “Харківській завод електроапаратури” про день, час та місце розгляду справи. (а.с.45) Проте відповідач в судове засідання ні 23.11.2007 року, ні 06.11.2007 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ДП “Харківській завод електроапаратури” своїм правом участі в господарському засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив, а також не надав до апеляційного суду доказів по сплаті заборгованості по договору №207/20 від 01.09.2004 року, хоча в апеляційній скарзі посилався на те, що заборгованість ним погашена.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконливого висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, а тому не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.11.07 по справі № 49/408-07 залишити без змін.
Справу №49/408-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Ф. Олійник
Т.В. Кравець
Т.В. Гончар