Судове рішення #1417290
15990.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320



ПОСТАНОВА


Іменем України

18.12.2007

Справа №2-11/15990.1-2007


За позовом – Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51/52-10а)


До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра – Палас», (98659, м.Ялта, смт.Курпати, шосе Алупкінське шосе, 12)  


Про  стягнення 6930,00 грн.

Суддя А.С. Цикуренко

При секретарі Круцюк П.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:


Від позивача  – Ковальова Л.В., дов. у справі

Від відповідача – Руденко М.Ю., дов. у справі  


Обставини справи:


     Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення 6930,00 грн. штрафних санкцій.


     Позивач збільшив позовни вимоги, просить суд стягнути з відповідача 6930,00 грн. штрафних санкцій та 301,77 грн. пені.


     Позивач змінив позовни вимоги, просить суд стягнути 6930,00 грн. штрафних санкцій та 353,72 грн. пені.


     Рішенням Господарського суду від  05.12.2005 року у позові відмовлено.


     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. апеляційна скарга Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2005 року залишено без змін.


     Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2006 року  касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів разом з матеріалами справи передано до Вищого адміністративного суду України.


     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2007 року  відмовлено в  відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, касаційну скаргу разом зі справою повернуто до Вищого господарського суду України.


      Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007 року касаційна скарга Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволена частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 скасовані. Справу передано до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду за правилами адміністративного судочинства.


    Згідно резолюції справу прийнято до свого розгляду суддею Цикуренко А.С. з присвоєнням номеру №2-11/15990.1-2007 А.


     Відповідач в своєму відзиві не згоден з позовними вимогами, просить суд в задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у відзиві.


     В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст..150 Кодексу адміністративного судочинства України.


     По клопотанню  представників  сторін провадження по справі здійснювалося   російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».


Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників  сторін, суд

             

                                                встановив:


Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів діє відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001 р., та Положення про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою КМУ №92 від 18.07.1991 р.


Згідно  до  звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів  за формою 10-П1,  затвердженою наказом Держкомстату України №49 від 10.01.2002р. за 2003 р.  належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 54 чоловік, у зв’язку  з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до Закону №2606-Ш становить 2 робочих міста відповідно 4% -відсотковому нормативу, тоді як вказує позивач, на підприємстві жодного інваліда не було працевлаштовано.  

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 05.077.2001р. №2606-Ш працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної  політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно до п. 3 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” робоче місце для інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства з участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда.

Згідно до п. 5 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно до п. 10 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органи Мінсоцзахисту, місцевими Радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоровя інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.  

У п. 14 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості  та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів

Відповідно до п. 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формою №3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 р. №244: звіт за формою №3-ПН надається підприємства незалежно від форм власності і господарювання місцевому органу зайнятості 28 числа щомісячно: у графі 4 ( з графи 2 ) проставляється наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст.. 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про зайнятість населення, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць ( вакантних посад ) визначається щодо кожної категорії громадян окремо за такими цифрами: 4 – інваліди.

В матеріалах справи наявні звіти за формою державної статистичної звітності  №3-ПН, наданих відповідачем до Ялтинського міського центру зайнятості за 12.01.2004 р., за березень 2004 р., липень, серпень, вересень,  жовтень,  листопад 2004 р.    Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем по справі регулярно, на протязі 2004р., повідомляло звітами за формою державної статистичної звітності №3-ПН Ялтинський міський   центр зайнятості про наявність вільних робочих місць, на яких можна використовувати працю інвалідів,  а також про свою потребу в працівниках, але центр зайнятості,  Управління праці і соціального захисту населення  не направляли інвалідів для працевлаштування на вільні  робочі місця.

До того ж, судом встановлено, що на підприємстві фактично було працевлаштовано і працювало два інваліда Панфамиров  Юрій Михайлович і Вовк Володимир Олександрович. Вказане підтверджується наказом №37-к від 07.09.2004 р. згідно до якого Панфамиров  Юрій Михайлович з 07.09.2004 р. призначено на посаду начальника служби безпеки з випробувальним строком 3 місяці. Згідно до довідки Сер. МСЕ № 015901  Панфамиров  Юрій Михайлович є інвалідом третьої  групи.

Згідно до наказу №66-к від 16.11.2004 р. Вовк Володимир Олександрович з 16.11.2004 р. прийнято на посаду начальника зміни охорони, з випробувальним строком 1 місяць. Згідно до довідки № 019771 Вовк Володимир Олександрович інвалідом третьої групи.  

Посилання позивача на Інструкцію щодо заповнення державної статистичної звітності за формою №3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 р. №244 (далі – Інструкція), не приймаються судом до уваги.

Відповідно до положень Інструкції предметом її регулювання є порядок складання і подання державній службі зайнятості державної статистичної звітності за формою N 3-ПН "Звіт         про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках".

Таким чином, суд  дійшов висновку про те, що відповідач  повністю виконав обов’язки,   покладені на нього нормативно – правовими актами України, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2004 р. виконав у повному обсязі,  таким чином, штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів ним сплачуватися не повинні.

Що  ж стосується пені,  нарахованої відповідно  до  Закону України “Про внесення змін до Закону України “ Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” №2602 – IV, що вступив в закону силу 22.06.2005 р, то тут необхідно вказати наступне.

У зв’язку з тим, що відповідачем повністю виконани обов’язки з працевлаштування інвалідів в 2004 р., а також те, що штрафні санкції ним сплачуватися не повинні, судом вбачається нарахування пені на суму відсутнього боргу безпідставним.


З огляду на вищевикладене, позовни вимоги задоволенню не підлягають.


        Вступна та резолютивна частина постанови оголошена в судовому засіданні 18.12.2007 р.


       На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.94, ст.ст. 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  


Постановив:


В задоволенні позова відмовити.


Постанова складена та підписана 25.12.2007 р.


У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Цикуренко А.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація