2-а-297/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.03.2011  

Лутугинський районний суд у складі:

головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Краснянській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про визнання незаконними дій, правового акту відповідача та зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                                ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є шахтарем, працював на підземних роботах за списком № 1 – 32 роки 7 місяців. У 1989 році він вийшов на пенсію, відповідач призначив йому пенсію, ігноруючи норми закону, та визначаючи розмір його пенсії на свій розсуд з метою її незаконного зниження. Проте,  згідно  ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»   його пенсія повинна становити 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря. Середня заробітна плата шахтаря у вугільній промисловості постійно зростає, але відповідач жодного перерахунку з цього приводу не проводить. Так, з  вересня 2008 року (набрання чинності Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»  ) і станом на грудень 2010 року недоплачував йому пенсію, оскільки середня заробітна плата шахтаря зросла з 3084 гривень до 4125 гривень, 80% від середньої зарплати шахтаря складає 2467,2 гривень у вересні 2008 року до 3300 грн у грудні 2010 року. В даному випадку ст.40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не діє, оскільки цей закон є застарілим і ним не встановлено порядок визначення середньої заробітної плати шахтарям. Просив поновити строк звернення до суду, визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати йому пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря з 16.09.2008 року по теперішній час, визнати незаконною відмову відповідача щодо нарахування та виплати недоплачених грошових сум пенсії з 16.09.2008 року по теперішній час, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити йому недоплачену суму пенсії з 16 вересня 2008 року у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря по теперішній час та в подальшому.

          У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача..

          Представник відповідача до суду не з’явився, відповідач надав суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, та заперечення, в яких позов не визнав, зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», розмір якої відповідає трьом прожитковим мінімумам для осіб, що втратили працездатність. 100% заробітної плати ОСОБА_1  складає 1608,91 грн., 80% від неї складає 1287,13 грн., тобто 80% пенсії виходить менше ніж три прожиткових мінімуми для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідач не має права виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% від його середньої заробітної плати,  тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Порушень діючого законодавства при призначені пенсії позивачу не було.

          Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

           Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

           Як встановлено у судовому засіданні, позивач  з 1989 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, як шахтар, який має стаж роботи на підземних роботах – 32 роки 7 місяців 9 днів, що підтверджується  пенсійним посвідченням (а.с.19) та ксерокопією трудової книжки( а.с.13-18).

          Відповідно до ст. 8 Закону України  «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт,професій,посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється  незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб,які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до  страхового стажу додатково зараховується по одному року.

          Саме на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»  розрахована пенсія позивача, що підтверджено листом відповідача ( а.с.10).

          Згідно з ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

             Таким чином, відповідач в законному порядку визначив заробітну плату для обчислення пенсії позивача, а тому підстав для  визнання дій відповідача неправомірними та про зобов’язання  його перерахувати пенсію позивача не встановлено.

          Що стосується вимог позивача у подальшому сплачувати йому пенсію у розмірах, передбачених ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки неможливо відповідача зобов’язати на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому. Суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

            Керуючись ст.ст. 2,4,7,69,70,71,72,158-163 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд,-

                                                    ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про визнання незаконними дій, правового акту відповідача та зобов’язання вчинити певні дії  відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої  інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: