Справа 22-10159\2006                           Головуючий в першій інстанції -

Категорія _21_(1 )                                        Кулігіна Т.Д.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА Іменем   України

2006 року липня 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Барильської А.П. суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В. при секретарі - Чубіній А.В.

за участю - позивача ОСОБА_1, представника позивача  ОСОБА_2,

представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» - Павлової Наталії Федорівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 лютого 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 лютого 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 7.936 грн. 99 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 2.070 грн. 60 коп., на користь держави стягнуто державне мито в сумі - 100 грн. 07 коп.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах у розмірі 10.855 грн. 90 коп., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 січня 2004 року по 771 грн. 35 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.

В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) 2,0 з 01 липня 1994 року, з 01 січня 1996 року 2,5 та з 01 квітня 2000 року 1,24; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року та липні 1994 року середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.

ВАТ «Суха Балка» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давності; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.

Представник ВАТ "Суха Балка" Павлова Н.Ф. підтримала апеляційну скаргу ВАТ "Суха Балка".

Позивач ОСОБА_1 заперечує проти апеляційних скарг, вважає рішення суду правильним.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ВАТ "Суха Балка" на різних посадах з 1982 року в тому числі і підземним бурильником шпурів з повним робочим днем в підземних умовах.

В результаті нещасного випадку, який стався на підприємстві 06.12.1983 року та згідно висновку ЛТЕК від 12.04.1984 року позивачу встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності з переоглядом через рік, висновком МСЕК 21.05.1992 року - в розмірі 25 %, від 27.04.1994 року - в розмірі 25%, від 14.05.1996 року - в розмірі 25 %, від 08.06.1998 року - 10%, від 15.06.1999 року - 10%, від 19.06.2001 року - 40 %, від 30.07.2002 року - 45%, від 01.07.2003 року - 50% втрати професійної працездатності та 3-тя група інвалідності з 01.05.2003 року безстроково.

Позивачу ОСОБА_1 відповідачем було призначено відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, яке виплачувалось до 1992 року.

Згідно наказу НОМЕР_1 та наказу НОМЕР_2, відповідачем ВАТ "Суха Балка" з урахуванням зміни ступеню втрати працездатності були призначені виплати на відшкодування шкоди здоров'ю ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати позивача, з приводу розміру якої спір не виникає

Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період, починаючи с 01 липня 1994 року, коли відповідач своїм наказом № 543 від 29 липня 1994 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства" збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, але не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2 при перерахунку сум відшкодуванні шкоди з 1.07.1994 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства», і коефіцієнта 2.5 з 1.01.1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій від 28.12.1995 року №1982.

Доводи ВАТ "Суха Балка" і Фонду соціального страхування про незастосування з 1.07.1994 року коефіцієнта 2, і необхідності застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного збільшення заробітної плати, що становить 1,25, безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві. ВАТ «Суха Балка» не надав суду доказів зміни структури заробітної плати, а з 1.07.1994 року наказом № 543 від 29.07.1994 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства» підвищив в 2 рази тарифні ставки (посадові оклади), і з 1.01.1996 року - в 2.5 рази підвищив тарифні ставки ( посадові оклади) на підставі   спільної  постанови   адміністрації   і   профспілкових   організацій

відповідача від 28.12.1995 року № 1982 без будь- яких змін в структурі заробітної плати.

Таким чином, суд правильно відхилив доводи обох відповідачів та стягнув на користь позивача ОСОБА_1 з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у розмірі 7.936 грн. 99 коп., з Фонду соціального страхування - заборгованість по страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2004 року у розмірі 10.855 грн. 90 коп. і щомісячно, починаючи з 01 січня 2004 року страхові виплати у розмірі 771 грн. 35 коп.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи ВАТ «Суха Балка» про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997р. № 142 і 23.04.1999р. № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим Постановою КМ України від 21.02.2001р. № 159 , від 09.08.2001р. № 958 і від 31.03.2003р. № 430, передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасною виплатою цих сум.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача ВАТ "Суха Балка" на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку в розмірі 2.070 грн. 60 коп.

Доводи відповідача ВАТ "Суха Балка" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях грошових вимог, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника   своєчасно   не   визначені   або   не   виплачені       суми   такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком и підлягають коригуванню у зв'язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».

Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.

Інші доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

В іншій частині рішення суду не оскаржене.

Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненнями сторін, рішення постановлене судом з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни немає, тому обидві апеляційні скарги необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: