Справа № 1-59/11

В И Р О К

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року                                                                                   м.Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В.

при секретарі судового засідання  Ковальчук В.С.

з участю:

прокурораПоліщука О.В.

потерпілої

законного представника потерпілої       ОСОБА_2

ОСОБА_3

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов’язаного, судимого за вироками Кузнецовського міського суду Рівненської області: від 29.07.2008 року  за ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України до покарання у вигляді три роки позбавлення волі з встановленням випробування та іспитового строку 2 роки; від 1.09.2010 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст..71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, перебуває під вартою в СІЗО м.Рівне, зареєстрованого: АДРЕСА_1,

          у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

                                                                   ВСТАНОВИВ:

На початку липня 2009 року приблизно о 13 годині на березі річки Стир поблизу  жилих будинків, розташованих по вул.П.Бондаренка в м.Кузнецовську Рівненської області, підсудний ОСОБА_4, діючи з корисливого мотиву на заволодіння чужим майном, умисно, таємно від власника, повторно, скориставшись обставинами, при яких  майно було залишене власником без нагляду, викрав мобільний телефон марки “Sony-Ericsson W-200” вартістю 490 гривень, в якому знаходилась сім-картка “Life” вартістю 25 грн., що належить потерпілій ОСОБА_2, чим спричинив вказаній особі матеріальний збиток на суму 515 гривень.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 дав наступні показання. В перших числах липня 2009 року, він рибалив на річці Стир, поблизу жилих будинків   м.Кузнецовська. Після обіду до річки прийшла його знайома потерпіла ОСОБА_2 із своїми друзями, які на березі річки залишили речі та пішли купатись. Коли потерпіла та її друзі пішли серед речей, які лежали на березі річки, він побачив мобільний телефон чорного кольору марки «Sony-Ericsson». Цей телефон він вирішив викрасти для подальшого продажу. Далі він вимкнув телефон та поклав вказаний мобільний телефон в кишеню свого одягу. Коли потерпіла повернулась то виявила, що зник її мобільний телефон, він сказав потерпілій, що телефон не брав і не бачив. Не знайшовши мобільний телефон потерпіла пішла додому. Наступного дня він продав викрадений у потерпілої ОСОБА_2 мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_5 за 100 гривень. Отримані гроші витратив на власні потреби. Вину у вчиненні інкримінованого злочину підсудний ОСОБА_4 визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

         При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів, прокурор, підсудний, потерпіла та її законний представник погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудним злочину за тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому підсудному, потерпілій та її законному представнику роз”яснено наслідки їх згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності позицій учасників судового розгляду у суду немає.

           Оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд прийшов до наступного висновку.

           Згідно вироку Кузнецовського міського суду від 29.07.2008 року підсудний ОСОБА_4 був засуджений до трьох років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ст..304 КК України (а.с.56). Цим же вироком на підставі ст..75 КК підсудного ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком два роки (покарання не відбуте, судимість не знята і не погашена). Підсудний ОСОБА_4 засуджений вироком Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.186 та ч.3 ст.185 КК України. При постановленні вказаного вироку Кузнецовський міський суд частково приєднав до покарання у виді позбавлення волі невідбуте підсудним ОСОБА_4 покарання, призначене йому вироком того ж суду від 29.07.2008 року за ч.3 ст. 185, ст..304 КК України, застосувавши положення ст.71 КК України, та призначивши підсудному ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 2 місяці. Згідно із постановами судді Кузнецовського міського суду Ковтуновича М.І. від 31.01.2011 року апеляції захисника засудженого та прокурора на вказаний вирок суду першої інстанції визнані такими, що не підлягають розгляду та повернуті. Зазначені постанови в апеляційному порядку не оскаржувались. Вирок Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року по кримінальній справі №1-06/10 набрав законної сили 16.02.2011 року.

        Суд вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_4 у тому, що він після 13 години приблизно в липні 2009 року на річці Стир поблизу м.Кузнецовська діючи з прямим умислом на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливого мотиву, таємно від власника, маючи непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, викрав належне потерпілій ОСОБА_2 майно –мобільний телефон “Sony-Ericsson W-200” вартістю 490 гривень з сім-картою вартістю 25 гривень, чим завдав потерпілій майнового збитку на зазначену суму. Вказані дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2  ст. 185 КК України - крадіжка, вчинена повторно.

          Згідно з вироком Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року, запобіжний захід обраний підсудному ОСОБА_4 змінений - на взяття під варту. За таких обставин, суд вирішив, обраний підсудному ОСОБА_4 по даній кримінальній справі запобіжний захід у виді підписки про невиїзд змінити - на взяття під варту.

        Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4, згідно п.1 ст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.  

         Визначених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного, в судовому засіданні не встановлено.

        При призначенні підсудному ОСОБА_4 покарання суд врахував те, що він    вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, позитивну характеристику підсудного за місцем проживання, наявність декількох обставин, що пом»якшують  покарання, відсутність обставини, які обтяжують покарання а також відсутність матеріальних та інших претензій до підсудного ОСОБА_4 з боку потерпілої та її законного представника.

         Виходячи з наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над ним нагляду та з обов»язковим залученням підсудного до праці. Тому слід призначити підсудному ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії.

         Разом з тим суд врахував, що підсудному ОСОБА_4 призначене покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки і 2 місяці за сукупністю вироків, згідно вироку суду від 1.09.2010 року. За таких обставин та керуючись ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, суд вважає, що призначене підсудному за цим вироком менш суворе покарання у виді обмеження волі, підлягає поглиненню більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки і два місяці, що призначене підсудному ОСОБА_4 за вироком Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року.

         Вирішуючи питання про речові докази, керуючись ч.1 ст.80 КПК, суд дійшов висновку про необхідність їх зберігання до набрання вироком законної сили.

          У відповідності із п.3 ст.91 КПК, понесені по справі органами досудового слідства витрати у сумі 19 (дев»ятнадцять) гривень, згідно розрахунку органу досудового слідства (а.с.85), підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4  

          На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд,-

                                                                           ЗАСУДИВ:

         ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 185 КК України,  призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки.      

На підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України менш суворе покарання у виді двох років  обмеження волі, що призначене засудженому ОСОБА_4 за цим вироком, поглинається більш суворим - 4 (роки) 2 (два) місяці позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, що призначене засудженому ОСОБА_4 вироком Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року на підставі ст..71 КК України за вчинення злочинів,  передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ст..304 КК України. Остаточне покарання засудженому ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі на строк чотири роки і два місяці.

Обраний засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід змінити - з підписки про невиїзд на взяття під варту.            

На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати у строк відбуття покарання час тримання засудженого ОСОБА_4 під вартою у співвідношенні: однин день позбавлення волі –однин день тримання під вартою. Початок строку відбування  покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту в залі суду, згідно вироку Кузнецовського міського суду від 1.09.2010 року, –з 1 вересня 2010 року.

         Понесені по справі органами досудового слідства витрати в сумі 19 (дев»ятнадцять) гривень стягнути з засудженого ОСОБА_4 в доход держави.

         Речовий доказ по справі: мобільний телефон „Sоny-Ericsson W-200” (ІМЕІ НОМЕР_1), що належить потерпілій ОСОБА_2 зберігати в кімнаті речових доказів Кузнецовського МВ УМВСУ в Рівненській області до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речовий доказ повернути потерпілій.

Учасники судового розгляду можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засуджений ОСОБА_4,- в той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий