Справа № 2-564/11

                                                                                                                    Справа №0417/ 2-564/2011

                                                                                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

02 лютого  2011 року                      Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:       головуючого  судді:      Слюсар Л.П.

                   при секретарі :              Карпенко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду   м. Дніпропетровська цивільну справу   за позовною заявою  ОСОБА_1  до територіальної громади Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради,  Дніпропетровської  міської  ради, третя особа Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області,  про визнання права власності на земельну ділянку,  -                                                               

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до  територіальної громади Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради,  Дніпропетровської  міської  ради, третя особа Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області,  про визнання права власності на земельну ділянку.  

          В обґрунтування своїх  вимог позивач в позовній заяві і в ході судового засідання представник позивача посилався на те, що  позивачка 24 вересня 2008 року   отримала у дар від  своєї матері  ОСОБА_3  на підставі договору дарування домоволодіння  №2,  яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0530 га.  по АДРЕСА_1.  Дар було оцінено  в 69489 гривень. Позивачка прийняла в дар домоволодіння  та зареєструвала  право власності на домоволодіння та стала проживати в ньому.  Відповідно до договору  дарування вона була зобов’язана оформити  державну реєстрацію  на право користування або право власності на земельну ділянку.  ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.  Після смерті матері позивачка  вирішила оформити право власності на  земельну ділянку на якій розташоване домоволодіння,  однак при зверненні  до  Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську  було виявлено,   що ОСОБА_3 уже отримала  Державний акт на право приватної власності на землю. Просили  скасувати  Державний акт  на право приватної власності на землю  ІІІ-ДП  №071820  Д*№038210, виданий   на підставі  рішення  виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів 22.11.2001 року №2677 ОСОБА_3 та   визнати за ОСОБА_1  право власності на земельну ділянку  площею 0,0530 га., яка розташована на території Індустріального району АДРЕСА_1.

          Представник відповідача територіальної громади Індустріальної районної у місті Дніпропетровську радив судове засідання  з’явився.   Щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача  Дніпропетровської  міської  ради в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

           Суд, вислухавши пояснення представника позивача,  представника відповідача,  вивчивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги    підлягають задоволенню  з    наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно  до  дублікату договору дарування від 24.09.2008 року  посвідченого  державним нотаріусом  Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори І.М. Черненко, та зареєстрованому в реєстровій в реєстрі за № 2-563  ОСОБА_3 подарувала   ОСОБА_1   домоволодіння №2, яке розташоване  на земельній ділянці  площею 0,0530 га. по АДРЕСА_1.  Дар було оцінено  в 69489 грн.    Домоволодіння складається: А-1 житловий будинок шл./бл., житловою площею 31,7 кв.м., загальною площею 61,1 кв.м., Б-  літня кухня, шлакобетон, В- сарай шлакобетон, Г- убиральня дощ, Д- душ дощ., Е- навіс метал. Сітка, №1-6, І- споруди. Відповідно   до  п.20  Договору   набувач об’єкту нерухомості  зобов’язаний оформити державну реєстрацію  на право користування  або право  власності  на земельну ділянку ( а.с.9).  

Відповідно до  Технічного паспорту на садибний  (індивідуальний житловий будинок) АДРЕСА_1  від 17.05.2010 року власником домоволодіння є  ОСОБА_1.

 Відповідно до  свідоцтва про смерть  НОМЕР_1 від 17.02.2009 року   ОСОБА_3  померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.14).   

Як показав судовому засіданні представник позивачки, після смерті матері позивачка,    вирішила  приватизувати земельну ділянку на якій розташовано домоволодіння  і звернулася  до  Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, але як було виявлено  ОСОБА_3 уже отримала  Державний акт на право приватної власності на землю до укладання договору дарування, однак  оригінал акту втрачений.

Відповідно до Державного акту  на право приватної власності  на землю ІІІ-ДП  №071820  Д*№038210  ОСОБА_3   на підставі рішення  виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001 року №2677  передано у приватну власність земельну ділянку площею  0,0530 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.    Акт зареєстровано  в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №038210.   

Відповідно  до ст.120 ЗК України при переході права власності  на будівлю і споруду  право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Виходячи із цього, якщо відчужується будівля і споруда, яка розташована на земельній ділянці, що належить на праві власності, то до набувача переходить право власності на земельну ділянку.

         Відповідно до ст.377 ЦК України  до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором.

 Якщо договором про відчуження  житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною  для їх обслуговування.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Отже оцінюючи докази в їх сукупності  та враховуючи той факт, що   земельна ділянка  площею 0,0530 га.  була передана  для обслуговування  житлового будинку, господарських будівель та споруд, суд   приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Керуючись:    ст. ст.  377,378  ЦК України,  ст. ст.120,125,126,132 Земельного Кодексу України    ст. 3,7, 11,15,  60, 212 -215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

      Скасувати  Державний акт  на право приватної власності на землю  ІІІ-ДП  №071820  Д*№038210, виданий   на підставі  рішення  виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів 22.11.2001 року №2677 ОСОБА_3.

     Визнати за ОСОБА_1  право власності на земельну ділянку  площею 0,0530 га., яка розташована на території Індустріального району АДРЕСА_1.

     Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів  з дня  проголошення  рішення  апеляційної скарги.

      Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

    Суддя                                                                                                  Л.П. Слюсар