справа №  2-986/11

                                                          РІШЕННЯ

                                                     Іменем України

 17.02.2011                                                          м. Дніпродзержинськ

  Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Похвалітої С.М., при секретареві Занковой О.С.,

за участю:

-          позивача ОСОБА_1,

-          представника позивача ОСОБА_2,

-          відповідача ОСОБА_3,

-          представника відповідача ОСОБА_4,

-          третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову суму у розмірі 20 000 грн. У своєму позові посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05 січня 1998 року його, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1. 19 вересня 2007 року між ними було укладено угоду про завдаток, де він виступав як покупець, а ОСОБА_5о. виступали як продавці. На підставі досягнутої між ними домовленості, вони визначились, що він передає продавцям завдаток у розмірі 10 000 грн. в рахунок належних з його за договорам платежів на підтвердження взятих на себе зобов’язань по купівлі 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, які належали продавцям на підставі свідоцтва про право власності. Грошова сума в розмірі 10 000 грн. була передана ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час підписання договору про завдаток, але гроші продавцям поділені не були і всю суму отримала ОСОБА_3 Відповідно до умов завдатку, сторонами була досягнута домовленість про те, що вартість належних продавцям 2/3 часток квартири становить 63 125 грн. Строк укладення договору купівлі-продажу належних продавцям часток визначених часом зняття заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.  На даний час ОСОБА_3 не бажає виконувати взяті на себе зобов’язання та не зважаючи на багаторазові прохання укласти договір купівлі-продажу відмовляється від його укладення, посилаючись на те, що вона бажає отримати більше грошей, чим домовлялись, оскільки вартість квартири зросла. Згідно до умов про завдаток від 19.09.2007 року, у випадку коли договір купівлі-продажу 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, не буде укладено після скасування заборони відчуження з вини продавця, то вони зобов’язані повернути всю суму завдатку і виплатити додатково грошову суму в розмірі завдатку, тобто сумарно виплатити 20 000 грн. Продавець ОСОБА_5 отримав вже після підписання угоди про завдаток грошову суму у розмірі 26 000 грн. в рахунок вартість належної           йому 1/3 частини в спільному майні та не відмовляється укласти договір купівлі-продажу, тобто виконати зобов’язання. З урахуванням того, що ОСОБА_5 не відмовляється укласти договір купівлі-продажу, а також з урахуванням того, що грошова сума в розмірі 10 000 грн., яка передавалась в якості завдатку була отримана іншим продавцем ОСОБА_3, то вимоги про стягнення 20 000 грн. пред’являє до ОСОБА_3  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилався на обставини викладені в позові, прохав суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову суму у розмірі 20 000 грн. В судовому засіданні посилався на обставини викладені в позові.         

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 прохав суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову суму у розмірі 20 000 грн. Зазначив суду, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05 січня 1998 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1. 19 вересня 2007 року між позивачем була укладена угода про завдаток, де він виступав як покупець, а ОСОБА_5 виступали як продавці. На підставі досягнутої між ними домовленості, сторони визначились, що він передає продавцям завдаток у розмірі 10 000 грн. в рахунок належних з його за договорам платежів на підтвердження взятих на себе зобов’язань по купівлі 2/3 частини квартири АДРЕСА_1. Грошова сума в розмірі 10 000 грн. була передана ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час підписання договору про завдаток, але гроші продавцям поділені не були і всю суму отримала ОСОБА_3 Відповідно до умов завдатку, сторонами була досягнута домовленість про те, що вартість належних продавцям 2/3 часток квартири становить 63 125 грн. Строк укладення договору купівлі-продажу належних продавцям часток визначених часом зняття заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.  На даний час ОСОБА_3 не бажає виконувати взяті на себе зобов’язання. Згідно до умов про завдаток від 19.09.2007 року, у випадку коли договір купівлі-продажу 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, не буде укладено після скасування заборони відчуження з вини продавця, то вони зобов’язані повернути всю суму завдатку і виплатити додатково грошову суму в розмірі завдатку, тобто сумарно виплатити 20 000 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, прохала суд відмовити в задоволені позову, а також зазначила, що угода про завдаток нею не підписувалась.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні прохав суд відмовити позивачу в задоволені позову, зазначивши, що зміни права власності на нерухомість повинні бути укладені тільки у письмовій формі та посвідчені нотаріально, чого між сторонами не було. Позивачем не надано доказів, що підтверджують намір відповідачів укласти з ним договір купівлі-продажу квартири в майбутньому. Наявність розписок про отримання відповідачами коштів у позивача могла  бути підтвердження намірів здійснити відповідний правочин. Сторонами не надано доказів того, що угода про завдаток була укладена між позивачем та відповідачем, яка не укладала зазначену угоду та її не підписувала.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, що позовні вимоги позивач не підлягають задоволенню, оскільки відповідача та він не підписувати договір про завдаток.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами, ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з другої сторони, 19 вересня 2007 року була укладена угода про завдаток, відповідно до якої позивач для забезпечення належного виконання своїх зобов’язань по укладенню договору купівлі-продажу квартири № 2/3 частини квартири АДРЕСА_1,  передав продавцям завдаток у розмірі 10 000 грн., що підтверджується угодою (а.с.14).

Відповідно до умов угоди про завдаток від 19 вересня 2007 року, а саме п.2 зазначено, що покупець має намір придбати у продавця право власності на нерухоме майно зазначене в п.1 зазначеної угоди, де вказано шляхом укладення договору купівлі-продажу, право власності на належне їм частки в розмірі 2/3 квартири АДРЕСА_1, яка належить продавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 січня 1998 року, видане згідно розпорядження фонду від 05 січня 1998 року № 1666-С.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3  отримала від позивача ОСОБА_1 кошти в розмірі 10 000 грн., що також підтверджується представником позивача.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п.8 угоди про завдаток від 19 вересня 2007 року строк укладення договору купівлі-продажу по досягнутої сторонами домовленості, встановлений часом зняття арешту на майно, яке продається (а.с.14).  

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 після зняття заборони, сторони так й не укладали, що не заперечується відповідачем, його представником та третьою особою.  

Так, дійсно відповідно до п.4 угоди про завдаток від 19 вересня 2007 року сторони домовились, що у разі, якщо договір купівлі-продажу нерухомого майна не буде укладений з вини продавців з урахуванням п.8 угоди, а також не будуть виконані вимоги п.10 угоди, тому продавці зобов’язані повернути покупцю всю суму завдатку та виплатити йому додаткову грошову суму у розмірі завдатку, вказаного в п.3 даної угоди.

Посилання відповідача, його представника та третьої особи на те, що договір не був укладений та не підписувався відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є безпідставними, тому як в судовому засіданні судом був оглянутий оригінал самої угоди, де є підписи саме відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_5 Окрім цього, стосовно проведення почеркознавчої експертизи відповідач та її представник відмовились.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов’язань і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов’язання.

Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

У разі коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежів визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Оскільки договору купівлі-продажу 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, тому сплачені в рахунок виконання договору в розмірі 10 000 грн. є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.

Оскільки відповідач не повернув позивачу аванс в добровільному порядку, суд вважає необхідним стягнути з нього суму авансу в примусовому порядку, а саме 10 000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, де зазначено, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати: судовий збір у розмірі 100 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 60 грн. (а.с.2-4).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 570, 571, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:

–           10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. – суму боргу;

–           100 (сто) грн. 00 коп. – суму судового збору;

–           60 (шістдесят) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Усього: 10 160 (десять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.

          В іншій частині позову, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

Суддя                                                                                            Похваліта   С.   М.