__________________________________________________________________

Справа №  2-242/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24 лютого 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючої судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Україна»про стягнення заборгованості за договором внеску на депозитний рахунок,

                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором від 09.01.2007 року в розмірі 31353,70 гривень, суму боргу за договором від 24.11.2006 року в розмірі 21346 гривень, суму боргу за договором від 12.05.2008 року в розмірі 1068,06 гривень, суму боргу за договором від 11.08.2008 року в розмірі 5233,68 гривень, суму моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, судові витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.

        Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що між позивачем та кредитною спілкою «Україна»09.01.2007 року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_1 на суму 30000 гривень, 24.11.2006  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2 на суму 5000 гривень, 26.11.2007 року було укладено додатковий договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2 на суму 15000 гривень, 12.05.2008  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_3 на суму 1000 гривень, 11.08.2008  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_4 на суму 5000 гривень.

         У укладених депозитних договорах вказано, що кредитна спілка зобов’язується забезпечити збереження і повернути внесок та депозитні надбання згідно договорам. Але ж неодноразові звернення в усній та письмовій формі до кредитної спілки про повернення суми внеску залишалися безрезультатними, а відповіді кредитної спілки не конкретними.

         Крім того, позивач вважає, що своїми протиправними діями та бездіяльністю щодо не повернення суми внесків, кредитна спілка завдала йому моральної шкоди , яку позивач оцінює в 1000 гривень, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача вважає позов частково обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що між позивачем та кредитною спілкою «Україна»09.01.2007 року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_1 на суму 30000 гривень, 24.11.2006  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2 на суму 5000 гривень, 26.11.2007 року було укладено додатковий договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2 на суму 15000 гривень, 12.05.2008  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_3 на суму 1000 гривень, 11.08.2008  року було укладено договір внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_4 на суму 5000 гривень. Таким чином, сума внесків на депозитний рахунок відповідача з урахуванням суми відсотків по договорам склала 59002 гривень.

         У укладених депозитних договорах вказано, що кредитна спілка зобов’язується забезпечити збереження і повернути внесок та депозитні надбання згідно договорам. Але ж неодноразові звернення в усній та письмовій формі до кредитної спілки про повернення суми внеску залишалися безрезультатними, а відповіді кредитної спілки не конкретними, та до теперішнього часу грошові кошти позивачу не повернуті, суми відсотків не сплачені.

        Таким чином, посилаючись на викладене суд вважає можливим позов ОСОБА_1 –задовольнити частково, стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором від 09.01.2007 року в розмірі 31353,70 гривень, суму боргу за договором від 24.11.2006 року в розмірі 21346 гривень, суму боргу за договором від 12.05.2008 року в розмірі 1068,06 гривень, суму боргу за договором від 11.08.2008 року в розмірі 5233,68 гривень, судові витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.

        У задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з кредитної спілки на його користь моральної шкоди за порушення виконань за договорами про розміщення депозитних вкладів на рахунках відповідача, в розмірі 1000 гривень –відмовити, так як позивачем не надано суду жодних доказів понесення ним моральної шкоди.

Відносини, що виникають з договорів про надання фінансово-кредитних послуг, є предметом регулювання Закону України "Про захист прав споживачів", що зокрема встановлено Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року № 5 із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року № 15.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" відшкодуванню підлягає лише та моральна шкода , яка спричинена небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

        Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (625 ЦК України).

Пункт 2 ст. 1060 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідач не виконує свої зобов'язання по поверненню суми вкладу та нарахованих процентів, що відповідно до ст.610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

        Згідно зі ст.625 ЦК України: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, кредитна спілка «Україна»в порушення вимог п.п. 3.4. та2.5. Договору, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України не виконала свої зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим порушила мої охоронювані законом права та інтереси як власника зазначених грошових кошті, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України я отримала право на захист свого особистого майнового права та інтересу у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Україна»на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором від 09.01.2007 року в розмірі 31353,70 гривень, суму боргу за договором від 24.11.2006 року в розмірі 21346 гривень, суму боргу за договором від 12.05.2008 року в розмірі 1068,06 гривень, суму боргу за договором від 11.08.2008 року в розмірі 5233,68 гривень, судові витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень, а разом  59121,44 гривень.

Стягнути з Кредитної спілки «Україна»на користь держави державне мито в розмірі 591,44 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: