Справа №  1-173/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30.03.2011м. Хуст

 Хустський районний суд                                                                                               

              Закарпатської області                              

                                  в складі: головуючого       Орос Я.В.

                                       при секретарі                      Форкош Д.З,

                                                  з участю прокурора            Молнар М.П.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про     обвинувачення  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України, українця, уродженця м. Малин Малинського району Житомирської області,  мешканця АДРЕСА_1 Хустського району, Закарпатської області, освіта середня-спеціальна , працюючого вантажником у ПП «ОСОБА_2» , одружений, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину,  раніше  не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191.ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 працюючи на посаді експедитора ПП « ОСОБА_2 в період з липня по листопад 2010 року будучи матеріально-відповідальною особою уклавши договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03 червня 2010 року, згідно товарно - транспортних накладних № 1-54591 від 15 листопада 2010 року, № 30-43573 від 25 листопада 2010 року, № 1-52615 від 4 листопада 2010 року, № 1- 55512 від 18 листопада 2010 року, № 1-55503 від 18 листопада 2010 року, № 1- 52620 від 4 листопада 2010 року, № 40-1975 від 22 листопада 2010 року, № 1- 53373 від 9 листопада 2010 року, № 1- 56277 від 23 листопада 2010 року, № 40-1963 від 22 листопада 2010 року, № 1- 56289 від 23 листопада 2010 року, № 1- 55516 від 18 листопада 2010 року, № 1-54572 від 15 листопада 2010 року, № 1-56279 від 23 листопада 2010 року, № 1- 52917 від 5 листопада 2010 року, № 1- 56298 від 23 листопада 2010 року, № 1-54748 від 16 листопада 2010 року, № 1- 53397 від 9 листопада 2010 року, № 30-40059 від 2 листопада 2010 року, № 1-53400 від2 листопада 2010 року, № 1-55684 від 19 листопада 2010 року, № 1- 56302 від 23 листопада 2010 року, № 1-57178 від 26 листопада 2010 року, № 1- 54204 від 11 листопада 2010 року, № 1-55520 від18 листопада 2010 року, № 30-41690 від 12 листопада 2010 року, № 1- 54752 від 16 листопада 2010 року, № 1- 55667 від 19 листопада 2010 року, № 30- 40041 від 2 листопада 2010 року, № 30-41099 від 8 листопада 2010 року, № 1- 55524 від 18 листопада 2010 року, реалізовував товарно-матеріальні цінності споживачам, виручені кошти в сумі 29783, 82 грн. в касу підприємства не здав, а привласнив, чим ПП «ОСОБА_2» завдав матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду ствердив, що у червні 2010 року він був прийнятий на роботу до ПП «ОСОБА_2» на посаду експедитора, на якій він працював до січня 2011 року. 3 червня 2010 р. з ним був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, із умовами , які вказані в  договорі він при підписанні ознайомився.

В його функціональні обов’язки як експедитора входило постачання товару споживачам, та отримання за них грошових коштів, які повинен був після отримання здавати в касу ПП «ОСОБА_2».

В той період він обслуговував смт. Тересва Тячівського району, а також деякі населені пункти Міжгірського району.

Всі підприємці вчасно розраховувалися за отриману продукцію, за виключенням деяких підприємців, які просили на нетривалий час відстрочити розрахунок, і які в подальшому розрахувалися, тобто боргів вони ніяких не мають.

Після отримання грошей від споживача за отриману продукцію він привласнював грошові кошти частинами, тобто намагався зробити так, щоб у адміністрації ПП «ОСОБА_2.» не виникало сумнівів, щодо нестачі грошових коштів.  В нього не було жодного випадку щоб хтось говорив що грошей не вистачає, тобто намагався перекривати із однієї накладної грошові кошти на іншу накладну.

В січні 2011 року його до себе викликав ПП «ОСОБА_2» який запитав, де грошові кошти в сумі 29783,82 коп., які повинен був здати в касу,  на що він чесно зізнався , що вказані гроші ним привласнені  і використані  для власних потреб у зв’язку з тим , що в нього виникли матеріальні труднощі, так як  посварився із своєю жінкою, та проживав окремо.

За вказаний період він працюючи на посаді експедитора привласнив грошові кошти в сумі 29783, 82 копійки.

Підсудний згідний  з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає.

Відповідно до ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням даних про особу підсудного..

Дії підсудного суд кваліфікує за ст.191 ч.1 КК України – привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в його віданні.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує обставини, що пом’якшують відповідальність: молодий вік підсудного, визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, підсудний раніше не судимий.

    Обставин , які обтяжують покарання вчинення злочину не встановлено.  

      По місцю проживання   підсудний характеризується посередньо   /а.с.  146  /.

     По місцю роботи підсудний характеризується позитивно / а.с.147/

  Виходячи з обставин справи , враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, що до підсудного слід обрати покарання у вигляді штрафу.      

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 323,324,  КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

 ОСОБА_1   за ст. 191 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

Суддя   Орос Я. В.