ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
08.08.2006 | Справа №2-15/12239-2006 |
За позовом Фірми „Квін” , м. Сімферополь
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аліон”, м. Сімферополь
про стягнення 23561,21 грн.
Суддя І.А.Іщенко
Представники:
Від позивача – Борісова В.Ю. представник за довіреністю № 2 від 07.07.06 р., у справі;
Шатунов С.В. представник за довіреністю № 1 від 07.07.06 р., у справі
Від відповідача – Бренштейн В.Г. керівник ТОВ „Аліон”
Обставини справи: Фірма „Квін” звернулась до господарського суду АР Крим з позов до ТОВ „Аліон” про стягнення 23561,21 грн. за договором № 37/4 від 09.10.04 р.
До початку слухання справи від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позву шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки позивача.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, за приписами вказаної статті, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та є за своєю суттю заходами превентивного характеру у випадку існування загрози змінення обставин таким чином, що виконання рішення зі спору стане неможливим.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження клопотання щодо забезпечення позову, які б свідчили, що невжиття заходів з забезпечення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення зі спору про стягнення відповідної суми боргу.
Судом вказане клопотання залишено без задоволення.
Відповідач у відзиві на позов від 08.08.2006 р. проти позовних вимог позивача не заперечує, визнає у розмірі 15561,21 грн., повідомляє, що 07.08.06 р. сплатив позивачеві 8000,00 грн. (платіжне доручення № 785) за будівельні матеріали відповідно накладної № КВ – 0000650 від 30.08.05 р.
08 серпня 2006 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 08 серпня 2006 р.
08 серпня 2006 року судове засідання продовжено у присутності представників:
від позивача: Борісова В.Ю. представник за довіреністю № 2 від 07.07.06 р., у справі
Шатунов С.В. представник за довіреністю № 1 від 07.07.06 р., у справі
від відповідача: Бренштейн В.Г. керівник ТОВ „Аліон”
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені доказі, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача суд –
Встановив:
09 жовтня 2004року між Фірмою „Квін” та ВАТ „Аліон” укладено договір № 37/4 купівлі – продажу будівельних матеріалів.
Позивач поставив будівельні матеріали згідно розрахункових накладних № КВ 00847 від 30.08.05 р. на суму 10381,60 грн., № КВ - 00851 від 31.08.05 р. на суму 3664,90 грн., № КВ - 00870 від 07.09.05 р. на суму 984,00 грн., № КВ - 00984 від 20.09.05 р. на суму 4793,00 грн. (а.с. 9-12).Таким чином зобов’язання за договором виконав в повному об’ємі.
Відповідач згідно довіреності ЯИВ № 587235 від 29.08.05 р., ЯИВ № 587239 від 16.09.05 р. отримав. (а.с.13,14)
Згідно пункту 2.2 договору покупець (відповідач) сплачує переданий товар по цінам вказаним в накладної протягом 10 банківських днів, з дня отримання товару.
Однак, свої зобов’язання по оплаті відповідач не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 19823,50 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.
Акт звірки взаємних розрахунків від 01.08.06 р. станом на 01.08.06 р. позивачем підписаний і наданий у судовому засіданні (а. с. 25)
Під час розгляду справи відповідачем були наданні до матеріалів справи докази сплати заборгованості у розмірі 8000,00 грн. за будівельні матеріали відповідно накладної № КВ – 0000650 від 30.08.05 р., що підтверджується платіжним дорученням № 785 від 07.08.06 р. (а. с. 24)
Беручи до уваги, що частина боргу відповідачем погашена у розмірі 8000,00 грн., тобто врегульовано самими сторонами шляхом погашення частини боргу провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Під час розгляду справи наявність заборгованості ВАТ „Аліон” за отримані за договором № 37/4 від 09.10.04 р. будівельні матеріали встановлена належним чином підтверджена у розмірі 11823,50 грн., а тому вона підлягає стягненню, з урахуванням 1280,26 грн. індекс інфляції, 524,84 грн. – 3% річних (а. с. 2)
Крім того, позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення пені у розмірі 523,84 грн. (а.с.2)
Відповідно до пункту 2.5 договору № 37/4 від 09.10.04 р. при недотримані строків оплат ціна товару збільшується на 0,1 % за кожен день прострочення оплати.
За приписами пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно зі статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем такої заяви зроблено не було.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 1934,61 грн.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 49, 77, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аліон”, 95000 АР Крим, м. Сімферополь вул. Р. Люксембург, 30 (р/р 26000440113410 в АКБ „Укрсоцбанк” МФО 324010) на користь Фірми „Квін”, 95000 м. Сімферополь, пр. Победи, 147 (р/р 26009301321289 в АКБ Укрпромбанк, МФО 324430), 11823,5 грн. заборгованості , 1280,26 грн. індекс інфляції, 523,84 грн. - 3 % річних, 1934,61 грн. – пені, 235,61 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 8000,00 грн. провадження по справі припинити по пунктам 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.