Справа № 2-193/11

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                        іменем України

10 березня 2011 року                                                                                 м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді                              - Альошиної Н. М.,

при секретарі                                        - Сахненко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргорода справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, 3 особа; ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

19.01.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, з лютого 2008 року до червня 2010року перебувала з відповідачем в цивільному  шлюбі.

Від цього шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні та часто хворіє.

Відповідач працездатний і в змозі надавати кошти на утримання дочки, на утримання  дітей від першого шлюбу відповідач сплачує аліменти.

Просила стягувати з відповідача ОСОБА_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до повноліття дочки.

В попередньому судовому засіданні відповідно до ухвали суду від 10.02.2011р. до участі у справі в якості 3 особи залучено ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, та не заперечувала проти розгляду справи у відсутності відповідача та прийняття судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2  у судове засідання не з’явився, належно повідомлений.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, її неявка не перешкоджає розглядові справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та 3 особи з постановленням заочного рішення.

Вивчивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачає розмір аліментів, який в будь-якому разі не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом достовірно встановлено, що з лютого 2008 року  по червень 2010року сторони перебували в цивільному шлюбі.

Від цього шлюбу в них народилася дочка  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про її народження записаний відповідач по справі.(а.с.3).

Дитина знаходиться на утриманні матері(а.с.6)

Відповідно до рішення Хорольського районного суду від 23.09.2009року з відповідача на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі ? частини на утримання дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 народження.

Зважаючи на те, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дитини, вимоги позивачки про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню з урахуванням сплати аліментів на дітей від першого шлюбу, та стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, 1982 року народження, на утримання ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження щомісячно - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.01.2011 року - моменту звернення позивачки до суду до повноліття дитини.

Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 року „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються позивачі по позовним заявам про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частини 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

В зв’язку з вищенаведеним підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь Місцевого бюджету м. Миргорода 51 гривня судового збору, від сплати якого була звільнена позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду, та на користь Державного бюджету м. Миргорода -120 грн. - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 10, 11, 81, 88, 208, 209, 213, 215, 218,224-228, 294, ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Пузирі Семенівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого механізатором механічного доїння  в приватній агрофірмі «Україна»с. Радивонівка аліменти на користь ОСОБА_1,  1982року народження на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 січня 2011 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору на користь Державного бюджету м. Миргорода та 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Копію рішення направити сторонам.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з  дня  отримання копії рішення.

Суддя:Н. М. Альошина