Справа № 2518/2-а-2692/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року в смт. Ріпки суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши у скороченому провадженні справу за адмінстративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання дій незаконними, стягнення коштів, -
встановив:
Звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача, позивач вказує, що визнаний дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України (далі ЗУ) “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Так як рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 відповідно визнані такими, що не відповідають Конституції положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та внесені до неї зміни, в 2009-2010 р.р. Верховною Радою України не приймались закони, якими зупинялась на 2009-2010 р. дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», або іншим чином обмежувалась її дія, просить визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати йому державної соціальної допомоги неправомірними, стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі невиплачені кошти з 2009 року і до подання позову до суду.
Ухвалою судді вимоги адміністративного позову по за шестимісячним строком звернення до суду залишені без розгляду, у решті відкрите провадження про що належним чином повідомлено відповідача, який заперечень не надав.
Вивчивенням доводів адміністративного позову, інших матеріалів справи, були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є громадянином України. Відповідно до статей 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-ІV (далі по тексту –Закон № 2195) він має право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідач не здійснює виплату позивачеві зазначеної доплати у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107 внесено зміни в ст. 6 Закону № 2195 та з 01.01.2007 року підвищення дітям війни виплачувалося відповідно до ст. 6 Закону № 2195, викладеній в редакції Закону №107.
Зазначене положення Закону № 107 визнано рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційним. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року стаття 6 Закону № 2195 була поновлена в попередній редакції. Втім, відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Зазначене є підставою для визнання дій відповідача протиправними по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону № 2195 - 30
відсотків від мінімальної пенсії за віком, для визначення розміру якої підлягає застосуванню абзац 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, адже іншими Законами мінімальний розмір пенсії за віком не визначено, та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії в межах вимог щодо яких відкрите провадження, відповідно до ст. 6 Закону № 2195.
Керуючись статтями 11, 49, 51, 158-163, 1832, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області по виплаті ОСОБА_1, підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) з 24 листопада 2010 року по 25 лютого 2011 року (день звернення до суду), відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та забезпечити відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
Управлінню Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області постанову належить виконати негайно.
Судові витрати відсутні.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 КАС України.
Суддя В. І. Шляхов