Справа № 2010/2-923/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.02.2011 Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого Нечипоренко І. М.
при секретарі Носачова І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полівська сільська рада про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом .
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про визнання угоди договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за вказаною вище адресою в 1/2 частині його матері ОСОБА_3 та в 1\2 частині ОСОБА_4. 12.04.1955 р. його батько ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали домашню угоду купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_4, що підтверджується розпискою. Його батько виконав всі обов’язки, передав гроші за придбану 1/2 частину, а ОСОБА_4 в свою чергу передала ключі від будинку. В подальшому вона пообіцяла угоду оформити нотаріально, однак не оформила, так як померла. Його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті його батька спадщину у вигляді 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, який батько придбав у ОСОБА_4, прийняла дружина померлого, а його мати - ОСОБА_6 фактично, тобто проживала на момент смерті, робила поточний ремонт, сплачувала комунальні платежі, поховала свого чоловіка. Його мати, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Ще за життя ОСОБА_3 залишила на його ім’я заповіт на все своє майно. На теперішній час у нього виникла необхідність оформити на себе право власності на даний житловий будинок з надвірними будівлями в цілому, однак оскільки ще за життя батько не оформив право власності на себе, він змушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, згідно заяви підтримує свої позовні вимоги, просить слухати справу у його відсутність, що суд вважає за можливе.
Представник відповідача –Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області в судове засідання не з’явився, надіславши до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю, підтримує позовні вимоги.
Суд, вивчивши заяви сторін, дослідивши надані докази по справі, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно довідки КПТІ «Інвенрос»від 28.01.2011 року належить на праві приватної власності в 1/2 частині ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 16.09.1992 року нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №2-2396, та в 1/2 частині ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Полівською сільською Радою Дергачівського району Харківської області від 28.11.1948 р.
12.04.1955 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уклали домашню угоду договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_4, що підтверджується розпискою. Його батько, Они
щенко Г.А., виконав всі обов’язки, передав гроші за придбану 1/2 частину, а ОСОБА_4 в свою чергу передала ключі від будинку. В подальшому вона пообіцяла угоду оформити нотаріально, однак померла, не оформивши дану угоду. Розписка була посвідчена головою селищної ради та скріплено печаткою.
Враховуючи, що правовідносини виникли в 2001 року, то згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України необхідно застосовувати норми ЦК України в редакції 1963 року.
Між сторонами був укладений правочин, яким є у відповідності до ст. 41 ЦК України 1963 року є дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Частиною 2 ст. 47 ЦК України 1963р. передбачено, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається
У відповідності до ч.1,2 ст. 114 ЦК України в редакції 1963 року при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.
Таким чином, ОСОБА_5 являвся покупцем першої черги, оскільки був співвласником зазначеного вище будинку.
Між сторонами відбулося повне виконання угоди, договір був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею: ОСОБА_9 отримала грош в сумі 1500 рублів, а ОСОБА_5 фактично отримав у користування та володіння ? частину будинкуи за вищевказаною адресою, з того часу користувався даною частиною до смерті. Дана угода являється правомірною, так як її недійсність ніким не встановлена і вона ніким не оспорена. ОСОБА_9 з того часу жодного разу не з»являлася в будинку, на нього не претендувала, жодних претензій з приводу користування та володіння будинком до ОСОБА_10 не пред»являла.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено фотокопією свідоцтва про смерть, виданого Полівською сільською Радою Дергачівського району Харківської області за реєстровим номером 27.
Спадкоємицею після смерті ОСОБА_10 стала його дружина –ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 вересня 1992 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори, на ? частину будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Крім того, ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 у вигляді 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, яку він придбав у ОСОБА_9
07.12.1992 року головою виконкому Полівської селищної Ради народних депутатів ОСОБА_11, посвідчено заповіт від імені ОСОБА_6 на ім.*я сина ОСОБА_2 на все майно, який зареєстрований в реєстрі за №89.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить фотокопія свідоцтва про смерть, виданого Полівською сільською Радою Дергачівського району Харківської області за реєстр.№18.
Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК України 1963 року.
Згідно ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
У відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Позивач прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки доглядав за будинком, обробляв земельну ділянку.
З листа Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 08.02.2011 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6 заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило, спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Згідно ч. 2 ст. 548 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
На підставі ч. 2 ст. 47, ч.ч.1,2 ст. 114, ст. 227, 534, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-214, 216, 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати дійсною угоду купівлі-продажу 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_1, укладену 12 квітня 1955 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М. Нечипоренко