Справа №2-25\2007р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                  УКРАЇНИ

15 березня 2007 року Тарутинський районий суд Одеської області у складі

головуючого судді-                                                     Танасогло Т.М.

при секретарі                                                               Газібар І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 дретя особа Миколаївська сільська рада про визнання права власності на спадкове майно і визнання договору дарування нікчемним та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

 5 жовтня 2006 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Миколаівької сільскої ради про визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1,який належав при житті його батькові ОСОБА_3.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав ,що батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і він є єдиним спадкоємцем ,але нотаріальна контора 26.07.2006р відмовила йому у видачи свідоцтва про право на власність ,в зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів.

1 грудня 2006року до суду з позовом звернулась ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно и визнання угоди- договору дарування житлового будинку від 30 травня 1996року такою ,що відбудася.Вона вказувала в позові,що протягом шесті місяців після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори про прийняття спадщини у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ,який було подаровано її чоловікові його батьком ОСОБА_3. згідно договору дарування від 30 травня 1996року, посвідченого не нотаріусом,а Миколаївської сільскою радою.

Ухвалою суду від 19 грудня 2007р обидва позови були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1.заявил клопотання про заміну неналежного відповідача, підтримав свій позов та доповнив його вимогами відносно визнання договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 від 30 травня 1996року нікчемним ,посилаючись на те, що його батько подарував брату ОСОБА_4. спірний будинок ,але не посвідчив цей договір у нотаріуса .Він вказував також,що спірний будинок належав його батькові ОСОБА_3. і він є єдиним спадкоємцем на цю спадщину.

В судовому засіданні він пояснив ,що відповідачка залишила будинок і проживає в іньшому будинку,тому він був вимушений сплатити плату за землю за останній рік та вспахати землю біля будинку. Позов ОСОБА_2 він не не визнав.

ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримала свій позов ,але відмовилась від вимог про визнання угоди такою що відбулася і змінила підставу свого позова ,наполягаючи на визнанні за нею права власності на будинок АДРЕСА_1  на тій підставі,що спірний будинок є спадщиною після смерті чоловіка ОСОБА_4.,який фактично прийняв цей будинок у спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3., тому що на день смерті батька і після його смерті він проживав у спірному будинку з сім'єю до моменту своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона пояснила в судовому засіданні ,що прописана і проживала з чоловіком і сином у спірному будинку з моменту одруження з 1998року и проживає там на цей час. А до цього в будинку проживав її чоловік ОСОБА_4. разом з батьком ОСОБА_3. Декілька останніх місяців вона тимчасово залишила спірний будинок в зв'язку з тяжким фінансовим становищем та за грошову плату здійснює нагляд за будиноком мешканки с.Миколаївка,яка виїхала на заробітки, в якому вона тимчасово мешкає, але здійснює нагляд за своїм будинком,сплачує всі необхідні платежі.Іньшого житла вони з сином не мають.Позов ОСОБА_1. вона не визнала.

Представник третьої особи Миколаївської сільскої ради Утепова М.І. в судовому засіданні пояснила,що спірний будинок дійсно належав померлому ОСОБА_3 .ОСОБА_4 постійно проживав у цьому будинку разом з батьком, потім після смерті батька одружився і прожив там з сім'єю. Після смерті ОСОБА_4  в будинку залишилась проживати його дружина ОСОБА_2 , вона постійно сплачувала всі платежи за будинок, але останній раз податок за землю сплатив чомусь ОСОБА_1..

З приводу оформлення договору дарування спірного будинку в 1996 року вона пояснила це незнанням закону на той момент, вона вважала ,що секретар сільської ради має право посвідчити договір дарування.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом установлено,підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами,що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3(а.с.6) був власником житлового будинку,розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10-виписка з господарської книги,ас.12,13- довідки Миколаївської сільскої ради).

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини .вважається таким,що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу ,він не заявив про відмову від неї.

Судом установлено і проти цього не заперечують сторони,що ОСОБА_3 заповітів не складав (а.с.13) ,ніхто з його спадкоємцем за законом до нотаріальної контори не звертався протягом 6 місяців після його смерті з заявою не звертався, але на момент смерті ОСОБА_3 спільно з ним в будинку АДРЕСА_1 і після його смерті батька проживав його син ОСОБА_4 ,що підтверджується довідкою Миколаївської сільскої ради (а.с  )

Зазначенні вище обставини про проживання ОСОБА_4. спільно з батьком ОСОБА_3. підтерджуються також показаннями , свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які показали ,що будинок збудував батько ОСОБА_3 .і син ОСОБА_4. постійно проживав у будинку по АДРЕСА_1 з моменту народження до смерті ,т.т.до 5 червня 2005року.Спочатку проживав разом з матірью та батьком, після смерті матері проживав з батьком ,а після смерті батька одружився і проживав там з дружиною ОСОБА_2 і сином до моменту своєї смерті. Старшому синові ОСОБА_1 батьки купили іньший будинок. Після смерті ОСОБА_4.-ОСОБА_2 залишилася проживати у цьому будинку,доглядає за будинком , але в останні мясяці проживає в будинку мешканки с.Миколаївка,тому що за гроши доглядає цей будинок.

У зв'язку з наведеним вище суд приходить до висновку про те,що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3. у вигляді житлового будинку і надвірних споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимг і заперечень,крім випадків , встановлених ст.61 цього Кодексу.

Посилання ОСОБА_1. на підстави свого позову відносно визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді будинку  АДРЕСА_1 не

доведени їм в суді.Не мають правового значення для вирішення зазначеного спору посилання ОСОБА_1. на одноразову сплату податку за землюі одноразову вспашку землі під спірним будинком .

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1. відносно визнання нікчемним договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 ,суд дійшов висновку що позов в цієї частині вимог слід задовольнити .

Ст.719 п.2 ЦК України передбачає,що договір дарування нерухомої речи укладається у письмової формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідченняя договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" із змінами від 02.09.1993р, посвідчення договорів є компетенцією державної нотаріальної контори.

З матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. )

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України визначає,що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавцями з його подружжя,який його пережив,та батьки.

З матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4. (а.с ) Син померлого ОСОБА_7 є неповнолітнім ( а.с.)

Судом встановлено ,що інших спадкоємців першої черги на спадщимну померлого ОСОБА_4. крім дружини не має.

ОСОБА_2. звернулась до нотаріуса з приводу видачи свідоцтва про право на спадщину за законом в передбачений законодавством строк (а.с  ) ,крім того в судовому засіданні встановленого вона на день смерті ОСОБА_4. його дружина ОСОБА_2. постійно проживала у спірному будинку ,протягом 6 місяців не заявляла про відмову від спадщини, а тому слід вважати ,що вона фактично прийняла спадщину.

Вартість спірного будинку і надвірних споруд згідно техничного паспорту складає 43544 грн , житлова площа будинку складає 40,2 кв.м.

На підставі викладеного, керуючись стст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа Миколаївська сільська рада - задовольнити частково.

Визнати нікчемним договір дарування житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ,посвідченого 30.05.1996року секретарем Миколаївської сільскої ради Тарутинського району Одеської області.

В іньших вимогах позовної заяви ОСОБА_1  відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2  право власності на спадкове майно за законом у вигляді житлового будинку і господарських споруд , розташованих за адресою АДРЕСА_1. Вартістю 43544 грн ,з житловою площею будинку 40,2 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесени нею судові витрати у розмірі 470 грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої  інстанції шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України