Справа № 2010/2-400/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.02.2011 Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого Нечипоренко І. М.
при секретарі Носачова І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним .
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування 2/3 частин жилого будинку з надвірними будівлями за номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 травня 2005 року та посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 817 посилаючись на те, що її свекрусі на праві приватної власності належало 2/3 частини указаного вище жилого будинку. Згідно заповіту від 12 липня 2003 року, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 все належне майно заповідала їй. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її свекруха померла. 27 травня 2005 року ОСОБА_3 подарувала належні їй 2/3 частини даного будинку ОСОБА_2. При укладенні даного договору дарування ОСОБА_3 не усвідомлювала свої дії та не могла керувати ними.
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та про обставини справи пояснили, як зазначено вище.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти позову у повному обсязі посилаючись на те, що ОСОБА_3 перебувала у нормальному психічному стані, не перебувала на обліку у лікаря-психіатра, медична картка, яка стала підставою для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи була сфальсифікована позивачкою та являється неналежним та недопустимим доказом.
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та про обставини справи пояснили, як зазначено вище.
Третя особа приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 до судового засідання не з*явилася, надавши заяву, про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечує.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалася сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 27 травня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування 2/3 частини жилого будинку з надвірними будівлями за номером АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за реєстровим номером 817 (т.1 а.с.33-34).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що мається копія свідоцтва про смерть ( т.1 а.с.41).
Згідно ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п*ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а також якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті —за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
12 липня 2003 року від імені ОСОБА_3 на ім.*я ОСОБА_1 на все належне майно, посвідчено заповіт державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори. Таким чином, ОСОБА_1 являється особою, права якої порушуються зазначеним вище договором дарування.
Відповідно до п.16 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).
Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд, відповідно до статті 145 ЦПК зобов’язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.
У зв’язку з тим, що предметом судового дослідження є психічний стан особи в момент вчинення правочину, суд відповідно до вимог ст.145 ЦПК України призначив судово - психіатричну експертизу згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2006 року (т.1 а.с. 31). Згідно ухвали суду від 20 лютого 2007 року по справі призначена комплексна (посмертна) психолого-психіатрична експертиза (т.1 а.с.53-54).
Як вбачається з акта № 466 посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 23 травня 2007 року ОСОБА_3 на момент складення договору дарування 27.05.2005 року виявляла хронічний психічний розлад у вигляді судинної деменції. По своєму психічному стану не момент підписання договору дарування 27 травня 2005 року не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (т.1 а.с.68-71).
Доводи відповідача щодо сфальсифікованих медичних документів, які були предметом дослідження експертів не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та у судовому засіданні. Як вбачається з зазначеного вище акту посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 23 травня 2007 року предметом дослідження експертної комісії були матеріали цивільної справи, амбулаторна карта ОСОБА_3, амбулаторна карта № 875 із психіатричного кабінету Дергачівської ЦРБ, які не викликали жодного сумніву у експертної комісії.
Таким чином, в порушення вимог частини 3 статті 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України відповідач не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, а згідно ч.4 ст. 60 ЦПК
України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що комісія експертів надавши експертне дослідження відносно психічного стану ОСОБА_3 всебічно, повно і об’єктивно дослідили всі обставини по справі, матеріали справи та медичні документи, які знаходилися в лікарнях, де перебувала на обліку та лікувалася ОСОБА_3, надавши об’єктивний медичний висновок стосовно психічного стану ОСОБА_3 на час укладання правочину.
Суд зазначає, що воля особи при вчиненні правочину в таких випадках або взагалі відсутня, або настільки спотворена, що абсолютно не відповідає тій волі, яка була б у цієї особи, якщо б вона знаходилася при здоровому розумі і твердій пам’яті.
Виходячи з обставин справи, а також дослідження експертної комісії, яка вказала на те, що вона на час укладання договору дарування ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, слід визнати вказаний договір дарування недійсним з підстав, передбачених ст.225 ЦК України.
Згідно ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач не просить покласти на відповідача судові витрати та застосувати наслідки недійсності правочину.
На підставі ст. 202, 203, 215, 216, 225 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір дарування 2/3 частин жилого будинку з надвірними будівлями за номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 травня 2005 року та посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 817.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М. Нечипоренко