ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
06.09.2006 | Справа №2-15/12034-2006 |
За позовом Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, м. Севастополь
До відповідача Військового комісаріату АР Крим, м. Сімферополь
Про стягнення 46958, 65 грн.
Суддя І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Дорожко О.Л., представник за дов. № 01-юр від 03.01.2006 р. у справі
Від відповідача – Голинський В.Р. – предст., дов. б/н від 05.09.2006 р. у справі
Обставини справи: В провадженні Господарського суду АР Крим знаходиться справа за позовом Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про стягнення 46958, 65 грн. за договором № 1368 від 05.11.2003 р., з яких: 39942,41 грн. – основний борг, 947,83 грн. – пені, 1394, 76 грн. – 3 % річних, 4673, 65 грн. – інфляції, також стягнення 469,59 грн. – державного мита та 118,00 грн. розходів за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з умовами договору № 1368 від 05.11.2003 р. відповідач одержував від Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради послуги по постачанню тепловою енергію. За даним договором відповідач повинен був проводити оплату за поставлену теплову енергію згідно встановлених тарифів. Зобов’язання за поданням послуг позивач виконав у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги теплопостачання прямували відповідачу своєчасно. Порушуючи умови договору відповідач не сплачував одержані послуги, у зв’язку з чим за станом на 01.04.2006 р. утворилась заборгованість у розмірі 39942, 41 грн.
Заявою за № 1508 від 18.08.2006 р. позивач змінив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 46669,15 грн., у тому числі: 39942,41 грн. – основний борг, 658,33 грн. – пені, 4673,65 грн. - індексу інфляції, 1394,76 грн. – 3 % річних.
У відзиві на позов б/н відповідач позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі 39942,41 грн. – основний борг, 658,33 грн. – пені, 4673,65 грн.- індексу інфляції, 1394,76 грн. - 3 % річних.
05.09.2006 р. у судовому засіданні була оголошена перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 06.09.2006 р.
06.09.2006 р. судове засідання продовжене у присутності представників сторін:
від позивача – Дорожко О.Л., представник за дов. № 01-юр від 03.01.2006 р. у справі;
від відповідача – Голинський В.Р. – предст., дов. б/н від 05.09.2006 р. у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників позивача і відповідача, суд –
Встановив: 05 листопада 2003 року між сторонами був укладений договір № 1368, згідно якого позивач зобов’язався постачати відділенню Військового комісаріату АР Крим теплову енергію (а. с. 4-7).
Відповідно до пункту 1, пунктів 6.1-6.3 договору відповідач був зобов’язан провести оплату за поставлену теплову енергію згідно встановлених тарифів протягом 10 днів після отримання рахунку, але не пізніше 30-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунки розсилаються споживачу простими листами. Рахунок вважається доставленим за адресою споживача, якщо останній протягом 10-ти днів після настання терміну платежу не заявить про неотримання рахунку. Таких заяв від відповідача не поступало.
Відповідач за отриманні послуги, передбачені за договором по виставленим рахункам, за період з 01.12.2003 р. по 10.03.2006 р. проводив неналежним чином, що привело до виникнення заборгованості. Станом на 01.04.2006 р. борг відповідача складає 39942,41 грн., про що свідчать розрахунки (а. с. 15, 19-35), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.
Акт звірки взаємних розрахунків від 01.08.2006 р. станом на 31.07.2006 р. сторонами підписаний і представлений у судове засідання (а. с. 84).
Заявою № 1508 від 18.08.2006 р. позивач змінив позовні вимоги: просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 39942,41 грн, пені - 658,33 грн., інфляції - 4673,65 грн., 3 % річних - 1394,76 грн. (а. с. 77-80).
У відзиві на позов б/н відповідач проти позовних вимог не заперечував. Заборгованість визнав в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних і пені (а. с. 83).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Беручи до уваги, що судом під час розгляду наявності заборгованості відділення Військового комісаріату АР Крим за отриману теплову енергію за договором № 1368 від 05.11.2003 р. встановлена належним чином і підтверджена у розмірі 39942,41 грн., а тому вона підлягає стягненню, з урахуванням 4673,65 грн. - індексу інфляції, 1394,76 грн. – трьох процентів річних.
Крім того, позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення пені у розмірі 658,33 грн. (а. с. 79).
Відповідно до пункту 7.2.3 договору № 1368 від 05.11.2003 р. за несвоєчасне оплату рахунків за теплову енергію передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
За приписами пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 гласить, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 658,33 грн.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військового комісаріату АР Крим, 95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 152, (р/р 35218016000264 в УГК АРК в м. Сімферополі, МФО 824026 ЄДРПОУ 07785820) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, 99011 АР Крим, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, (р/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ в м. Севастополі, МФО 324195, ЄДРПОУ 03358357), 39942,41 грн. заборгованості , 4673,65 грн. індекс інфляції, 1394,76 грн. три процента річних, 658,33 грн. – пені, 469,59 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.