Справа № 2-а-2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Тарутинський районний суд Одеської області у складі
головуючого- судді Танасогло Т.М.
при секретарі Газібар І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Тарутинському районі Департамента державної виконавчої служби про зобов'язання відповідача вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ: 21 листопада 2006 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до Державної виконавчої служби у Тарутинському районі Департамента державної виконавчої служби посилаючись на те,що відповідач да наступного часу не виконав вирок Тарутинського районного суду від 15.10.2003 року відповідно якого з засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3. ,ОСОБА_4. на його користь було стягнуто 2580 грн. матеріальної шкоди і 5000грн. моральної шкоди солідарно.
В обгрунтування своїх вимог,позивач вказував ,що в зв'язку з невиконанням засудженими добровільно вироку суду в частині відшкодування цивільного позову відповідачем відкривалось виконавче провадження ,але виконавчий документ неодноразово повертався йому, в зв'язку з неможливостю виконання за причиної відсутності у боржників грошей та майна . Він вважав,що відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки ,тому,що за данними Тарутинського відділу земельних ресурсів ОСОБА_2. ,ОСОБА_3. мають земельні ділянки і отримують від них доходи , а ті обставини ,що ОСОБА_4. добровільно сплатив частину свого боргу не звільняє його від обов'язку відшкодувати цивільний позов у повному об'ємі,тому що згідно вироку суду відшкодування цивільного позову на засуджених було покладено солідарно.Крім того він вважав ,що бездіяльністю посадових осіб державної виконавчої служби у Тарутинському районі ,зокрема начальника ОСОБА_5. та державного виконавця ОСОБА_6. йому нанесено моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,яка виявилась в тому,що він з їх вини не мав можливості отримати відшкодування своїх понесених витрат на лікування,намагаючись виконання вироку суду нервував,це порушило його звичайний уклад життя. Тому він просив суд зобов'язати відповідача на виконання вироку Тарутинського районного суду від 15.10.2003 року вчинити певні дії ,а саме наложити арест і реалізувати земельні ділянки ОСОБА_2. і ОСОБА_3. ,а також вчинити такиж самі дії відносно майна ОСОБА_4. ,крім того стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 2000грн. і понесени їм судові витрати в розмірі 130 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов . Представник відповідача позов не визнав , відмовився від заперечинь про те,що державна виконавчаслужба не є належним відповідачем у справі і визнавши службу віповідачем у справі,пояснивши що дійсно неодноразово відкривалось виконавче провадження відносно ОСОБА_2. ,ОСОБА_3. ,але після виконання усіх передбачених законодавством заходів по розшуку майна ,яки виявились безрезультатними , виконавчий лист повертался стягувачеві.
Відносно ОСОБА_4. виконавче провадження було закрито за письмовою заявою стягувача , в зв'зку з тим, що він сплатив стягувачу 2500 грн.
За останнім зверненням стягувача виконавчий документ надано на примусове виконання 11.05.2006р , згідно цього 12.05.2006 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і боржникам надано добровільний строк виконання до 19.05.2006 року ,але в добровільному порядку рішення суду не виконано ,боржники до державної виконавчої служби не з'явились .Після цього 29.05.2006 року державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржників та зупинення в зв'язку з цим виконавчого провадження . Державним виконавцем і в цому разі виконані всі заходи по розшуку майна боржників,про шо свідчать копії наданих суду матеріалів виконавчого провадження.Дійсно у ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є земельні ділянки, але згідно діючого законодавства їх не можно реалізувати. Державним виконавцем було виявлено,що ОСОБА_3. працевлаштевався ,а ОСОБА_2. сдає свою земельну ділянку в оренду ,тому 27.01.2007 року за місцем роботи ОСОБА_3. і місцем оренди землі ОСОБА_2. було направлено виконавчий документ і розпорядження про стягненя боргу .В зв'язку з цим він вважає,що всі заходи передбачені Законом України "Про виконавче провадження " вони виконують і моральних страждань позивачеві не спричиняли , а реалізація земельних ділянок в наступний час забороняється законодавством,тому він просив відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку ,що цей позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчи дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження . При цьому строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження.
Ст. 40 п.2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає.що виконавчий документ прийнятий державним виконавцем до виконання ,за яким стягнення не провадилося, повертається стягувачеві,якщо у боржника відсутнє майно,на яке може бути звернено стягнення.і здійснені державним виконавцем відповіднодо цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З матеріалів справи вбачається ,що відповідно вироку Тарутинського районного суду від 15.10.2003 року із ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь позивача необхідно було стягнути 2580 грн.матеріальної шкоди і 5000грн. моральної шкоди (а.с.4,5)
Судом встановлено і ці обставини підтверджуються наданими відповідачем копіями виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2., ОСОБА_3., що відповідач виконуючи свої обов'язки по виконанню вироку Тарутинського районного суду від 15.10.2003 року " декілька разів відкривав виконавче провадження за виконавчим документом № 1 -48 від 07.11.2003 року відносно ОСОБА_2. і ОСОБА_3. Постанови про повернення виконавчого документу не оскаржувалися. За останнім зверненням стягувача 11.05.06р винесено постанову від 12.05.06р про відкриття провадження,29.05.06р державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника та зупинення виконавчого провадження ,що відповідає вимогам п.6 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження"
27.01.2007р у відповідності до вимог Інструкції про проведення виконавчих дій головному бухгалтеру СВК "Ніва" направлено виконавчий документ № 1-48 від07.11.ОЗр і розпорядження про стягнення з ОСОБА_2. боргу ,аналогічні документи направлені бухгалтеру Рівненської сільскої ради про стягнення боргу з ОСОБА_3.
Судом встановлено і ці обставини підтверджуються довідками Тарутинського районного відділу земельних ресурсів про ,що ОСОБА_3. на території Рівненської сільскої ради має сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0314739 площею 7,52 умовних кадастрових га (а.с. 7) ,а ОСОБА_2. на території Рівненської
сільскої ради має земельну ділянку площею 3,67 га згідно державного акту 1-ОД № 037461.
Судом встановлено і проти цього не заперечують сторони ,що виконавче провадження відносно ОСОБА_4. було припинено в зв*язку зі сплатою їм своєї частки боргу за письмовою заявою стягувача, що відповідає вимогам п. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином суд вважає, що виконуючи вирок Тарутинського районного суду від 15.10.2003р відповідач діяв в межах компетенції, наданої ім Законом України "Про виконавче провадження" і виконав всі вимоги цього Закону.
Юридичних підстав для реалізацій" земельних ділянок ,яки належать ОСОБА_2. і ОСОБА_3. не має ,тому що п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлює мораторій на відчудження ряду земель сільскогосподарського призначення на підставі певних цивільно- правових угод і дія цього мораторію продовжена Верховною Радою України до 1 січня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,12,160,161,162 КАС України ,суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Державної виконавчої служби у Тарутинському районі Департамента державної виконавчої служби про зобов'язання відповідача вчинити певні дії-відмовити повністю
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Тарутинський районний суд шляхом подачи в 10-деннийстрокз дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .