Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.02.2011                                                             2-149/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Новікова О.І.

при секретарі  - Прудової О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позову позивач вказав, що 1 листопада 2010 року між нею та відповідачем був укладений договір згідно якого відповідач зобов’язувався встановити їй пластикові вікна. Вартість виробів визначена 4750 грн. Вона сплатила відповідачу всі гроші, але до теперішнього часу відповідач не виконав умови договору.

Позивач вважає, що їй також заподіяна і моральна шкода, оскільки після відмови відповідача виконати умови договору вона втратила спокій, перебуває у постійному страху.

Позивач просить розірвати договір укладений між нею та відповідачем та стягнути з відповідача 4750 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, при цьому давши аналогічні пояснення по суті поданої позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

За таких обставин, зі згоди позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши позивача,  дослідивши й  оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позов  таким, що  підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується  виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових потреб та інших особистих потреб,  а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В частині 3 статті 865 ЦК України зазначено, що до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Судом встановлено, що 1 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір  № 246-ФЛ, згідно якого відповідач зобов’язувався встановити їй 5 пластикових вікон, строк виконання договору між сторонами був обумовлений 15 робочих днів.

Відповідно до п.3.1 вказаного Договору передоплата за поставляє мий товар оплачується в розмірі 100% від суми договору.

Судом встановлено, що позивачка  сплатила відповідачу 4750 грн., але до теперішнього часу відповідач не виконав умови договору.

Данні факти не заперечувались сторонами та відповідають матеріалам справи.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

     За таких обставин позовні вимоги в частині розірвання договору та стягнення 2800 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В п.2 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року із змінами зазначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках передбачених, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Наслідки порушення договору побутового підряду встановлені ст. 872 ЦК України, яка не передбачає відповідальність підрядника у вигляді відшкодування моральної шкоди, а також те що така відповідальність не передбачена сторонами у договорі. Тобто сторони у справі перебували у договірних відносинах, характер яких не передбачає відшкодування моральної шкоди.

Виходячи із ч. 3 ст. 865 ЦК України до спірних правовідносин могло застосовуватись законодавство  про захист прав споживачів, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», але відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

              В судовому засіданні позивачем не надані суду докази заподіяння моральної шкоди (що шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей послугою).

В статті 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

     Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За таких  обставин, враховуючи всі надані сторонами докази, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору судовий збір в сумі 51 гривні підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212 –215 ЦПК України, Законом України “Про захист прав споживачів”,  суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди частково.

Розірвати договір № 246-ФЛ від 1 листопада 2010 року про поставку та встановлення металево пластикових вікон, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4750 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте Рубіжанським міським судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

           Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Луганської області через Рубіжанський міський суд.

Суддя                                                                                                 О.І.Новіков.