2-365/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, у складі:

головуючого судді - Хотянової В.В.,

при секретарі Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Алушті Автономної Республіки Крим  цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, спонукання виконати певні дії, -

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_1, спонукання виконати певні дії.

          Свої вимоги мотивують тим, що на підставі рішення Алуштинської міської ради від 10.11.2006 року позивачам та відповідачу була надана у користування двокімнатна квартира АДРЕСА_1. До складу сімї було включено відповідача ОСОБА_3, незважаючи на те, що шлюб між ним було розірвано до отримання квартири. Зазначена квартира знаходиться в оперативному управлінні ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», будинок обслуговує ПП «Сервісна компанія «Комфорт». З  моменту вселення відповідач мешкав в квартирі періодично, але від користування нею не відмовлявся. В 2008 році він вступив в фактичні шлюбні стосунки з мешканкою м.Запоріжжя ОСОБА_4, де в  листопаді 2009 року зареєстрував з нею шлюб. З часу реєстрації браку з іншою жінку відповідач в квартирі,  де мешкають позивачі не проживає, особистих речей відповідача в квартирі не має, тобто відповідач добровільно залишив квартиру і не проживає там більш ніж 6 місяців без поважних причин, у зв’язку з чим позивачі звернулись з зазначеним позовом.

          Позивачі та їх представник в судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та просить її задовольнити.

        ОСОБА_1 в судовому засіданні  пояснила, що відповідач не проживає в квартирі з листопада 2008 року, проживав на дачі в с.Семидвір*я,  в листопаді 2009 року зареєстрував  шлюб з  іншою жінкою  та проживає з нею в м.Запоріжжя, в квартирі його майно відсутнє, перешкод в користуванні квартирою йому ніхто не чинить. Не заперечувала, що в березні 2009 року відповідач появлялвся в квартирі, прихлодив до сина, проходив в м.Алушті медичне  обстеження, шукав медичну  карточку.

       ОСОБА_2 в судовому засіданні також пояснив, що його батиько не проживає в квартирі без поважних причин з  листопада 2009 року, комунальні платежі  не сплачує, перешкод в коритсуванні квартирою йому ніхто не чинить.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що  відповідач являється інвалідом другої групи, кожний рік проходить обстеження в Алуштинській  міській лікарні,  в літній період  мешкає на дачі в с.Семидвір*я, але  постійно користувався квартирою, ночував в квартирі, так як  в с.Семидвір*я  відсутні житлові умови, неможливо митися, відсутня електроенергія.

      Відповідач в судове засідання не з*явився, проти позову заперечує, про що  зазначив у письмовій заяві (а.с.40, 49-50).ОСОБА_3 зазначив, що квартиру він не залишав, не заперечує , що в квартирі проживає не поситійно. Але в 2009 році та в 2010 році проживав в квартирі в періоди з лютого по березень, так як проходив обстеження в Алуштинський центральній лікарні для підтвердження інвалідносчті. З квітня по жовтень проживав в с.Семидвір*я, але постійно приїзджав в квартиру, користувався квартирою, ночував в квартирі.

          Представник третьої особи у справі ДП «Національної енергетичної компанії «Укренерго»у судовому засіданні зазначив, що залишає розгляд зазначеного спору на розсуд суду.

          Представники ВГІРФО Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з’явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі

          Вислухавши думку сторін, пояснення свідків , дослідивши письмові матеріали справи, пояснення свідків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов’язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.    

На підставі наданих суду доказів встановлено, що п.2 рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради №751 від 10.11.2006 року ОСОБА_1 на склад сімї з трьох чоловік (ОСОБА_3 –чоловік, ОСОБА_2 –син) була надана двокімнатна квартира №25 житловою площею 29,2 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником спіроної квартири є держава  в особі Верховної ради ( на праві повного господарського відання державного підприємства «Національна енергетична  компанія «Укренерго» (а.с.47).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано 01.06.2006 року, тобто ще до отримання зазначеної квартири (а.с.7).

На думку позивачів факт реєстрації відповідача ОСОБА_3 порушує їх права як користувачів зазначеної квартири, оскільки перешкоджає їм вільно володіти та користуватися зазначеним майном, комунальні послуги не платить. При цьому, в обгрунтування зазначених позовних вимог  позивачі посилаються на вимоги статті  71  ЖК України.

Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім*ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено  наймодавцем, а в разі спору –судом.

Судом не встановлено, а також не доведено позивачами, що відповідач  понад шести місяців без поважних причин був відсутній в житлому приміщені –квартирі АДРЕСА_2.

ОСОБА_3  являється інвалідом другої групи, непрацездатний, що підтверджується довідкою від  18.03.2010 року, огляд проведено 18.03.2010 року  ( а.с. 61), іншого житла, чим спірна квартира він не має.

Із  довідки від 12 .03. 2010 року, виданої Алуштинською міською поліклінікою, убачається, що ОСОБА_3  пройшов медичну комісію при Алуштинській міській поліклініці, потребує стороннього догляду  та соціальної допомоги  (а.с.44).

Тобто, судом встановлено, що  в березні 2010 року відповідач знаходився в місті Алушті так як проходив медичний огляд, іншого житла в місті Алушті він не має, тому проживав у спірній квартирі.

Крім того судом встановлено, та підтвердили свідки  ОСОБА_6,  ОСОБА_2,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9, котра також підтвердила, що  літом бачила відповідача в місті Алушті,   ОСОБА_10 у судовому засіданні , що в літній та осінній період 2009, 2010 року  ОСОБА_3 проживав в с. Семидвір*я, м.Алушти.

Із наданої копії державного акту на право власності на земельну ділянку убачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розміром 0, 0360 грн., ніяких капітальних споруд на земелшьній ділянці не зведено, тому доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 періодично виїзджав в м.Алушту, користувався квартирою, ночував в квартирі,  суд приймає до уваги та вважає їх обгрунтованими.

Свідок ОСОБА_5 також підтвердив, що ОСОБА_3 мешкав в с.Семидвір*я, але часто їздив в місто Алушту,  в квартирі проживав в лютому-березні 2010 року, так як проходив медичне обстеження,  не раз возив відповідача на машині, забирав від будинку в м.Алушті.

Суд не приймає до уваги доводи позивачів про те, що відповідач не сплачує комунальні послуги, так як із довідки управління праці та соціального захисту населення убачається, що ОСОБА_3  як інвалід  загального захворювання мав право та користувався з 11.03.2010 року по 31.12.2010 року 25 % пільгою на електроенергію, природній газ, тепло та водопостачання, квартирну плату, вивіз сміття (а.с.42).

Суд не приймає до уваги акти   від 10.10.2010 року, 5.12.2009 року так як вони складені не по формі, складались та підписувались в  ПП «Сервісна Компанія»Комфорт», що підтвердила в судовому засіданні свідки,  а начальник дільниці  ОСОБА_11  затвердила  не факт  непроживання відповідча за зааначеною адресою, а лише посвідчила підписи свідків  ( а.с. 8-9).

Матеріалами справи встановлено, що дійсно сторони розірвали шлюб, відповідач зареєстрував інший шлюб, його дружина мешкає в м.Запоріжжя, але сам факт реєстрації шлюбу з іншою жінкою, не є підставою для визнання відповідача таким, що  втратив право користування  житловим приміщенням.

Поясненням свідків в тій частині, що відповідач не мешкає в спірній квартирі більше шести місяців суд відноситься критично, так як свідки в квартирі  бувають рідко,  не зазначають, з якого часу відповідач в квартирі не проживає без поважних причин, а свідок ОСОБА_12  проживає разом з позивачем ОСОБА_2 як дружина.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням задоволенню не підлягають, так як позивачами у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не доведені обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням зазначених підстав суд не може погодитись з вимогою позивача щодо покладання обов’язку на третю особу -  Алуштинський міський відділ ГУ МВС України в Криму провести зняття відповідача ОСОБА_3 з реєстрації за вказаною адресою.

Так статтею 7 Закона України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»№ 1382-IV від 11.12.2003 передбачені підстави для зняття з реєстрації місця проживання згідно яких це проводиться на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), або свідоцтва про смерть.   Зазначені підставі для зняття з реєстрації відповідача відсутні, тому позовні вимоги є необгрунтованими та суд їх відхиляє.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.71 ЖК України, ст.ст.10. 11, 60, 212-215, 218  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_1, спонукання виконати певні дії –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Алуштинський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                    В.В.Хотянова