Справа № 2-20/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 березня 2011 року                       Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:          головуючого-судді -  Волкової О. <  По батькові >,

                    при секретарі - Момотовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до   Кредитної спілки «Гарант»про стягнення грошових коштів та  моральної шкоди.    про стягнення грошових коштів та  моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

26 квітня  2010 року  ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до  Кредитної спілки «Гарант» про стягнення грошових коштів з депозитного (накопичувального) рахунку в сумі 136000 гривень та  моральної шкоди в розмірі 25000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 квітня 2008 р. між сторонами був укладений договори №040/8 членського внеску депозитного типу про залучення внесків на депозитний рахунок за умовами яких вона  внесла грошові внески на загальну суму 120000  гривень строком на 12 місяців з дня укладення договору, тобто до 25 квітня 2009 року з нарахуванням 22% річних та їх виплатою в кінці терміну.

На звернення з вимогою до Кредитної спілки «Гарант» від 09.10.2009р., про повернення коштів отримала відмову.

У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги  збільшила  та просила стягнути з відповідача 138418 гривень на її користь та пояснила, що  їй стало відомо, що керівництво   кредитної спілки  відсутнє після чого вона звернулась до відповідача, але кошти їй не повернули, посилаючись на те, що вони викрадені.

Відповідач - Голова правління кредитної спілки «Гарант» позов  визнав  та суду пояснив, що він є  головою  правління  з  27.10.2008 року  та вживає всі заходи щодо повернення коштів членам кредитної спілки. Попереднє  керівництво переховується, а кошти спілки зникли  з 2008 року наглядова рада та члени кредитної ради звертались до правоохоронних органів з приводу даного факту розслідування кримінальної справи триває.

Згідно умов договору позивач внесла 120000 гривень строком на 12 місяців, при цьому відсоткова ставка складала 22 % річних.

Із  матеріалів справи вбачається, що  25 квітня 2008 року між   ОСОБА_1   та Кредитною  спілкою  «Гарант»  було укладено договір депозитного вкладу №040/8.  

Зазначені обставини підтверджуються копією договору Кредитної спілки «Гарант» укладеного 25 квітня 2008 року між позивачкою та відповідачем. За умовами цього договору відповідач зобов’язувався сплачувати позивачці 22% річних. Після закінчення строку дії договору на внесення вкладу, позивачка звернулась до відповідача з проханням повернути кошти. На дане прохання відповідач суму відсотків за вклад не повернув.

Суми заборгованості по внескам (вкладам), які просить стягнути позивач, відповідачем не оспорюються.

Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. При цьому однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Згідно з абз. 3 ст. 21 цього Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Згідно умов договору депозитного вкладу №040/8  від 25 квітня 2008 року позивач внесла 120000  гривень  строком на 12 місяців, при цьому відсоткова ставка складала 22 % річних.

25 квітня 2009 року сплинув строк дії договору депозитного вкладу № 040/8  від 25 квітня 2008 року.

09 жовтня 2009  року  ОСОБА_1   звернулася до Кредитної  спілки  «Гарант» з вимогою повернути їй гроші та нараховані відсотки, у чому їй було відмовлено. Відповідач обґрунтував відмову відсутністю грошей у зв’язку  з  тим,  що  попередній голова правління та головний бухгалтер зникли  та на рахунках відсутні кошти.

Судом встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 є  членом кредитної спілки «Гарант».

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки", внески (вклади) членів      кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески   плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки", зобов’язання.  

Відповідно до ч.1 ст. 1058, ч.1 ст. 1060, ч.1 ст. 1075 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона, що прийняла від другої сторони грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та у порядку, встановленому договором. Такий договір укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і у строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті  10 цього Закону, Статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про кредитні спілки", член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Наведене свідчить, що між сторонами виникли правовідносини із зобов'язання, які за своєю правовою природою аналогічні зобов'язанням, що регулюють договір банківського вкладу.

За змістом ст. ст. 526,527,530,599 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором  і / або законом, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання       припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється він відповідальності за неможливості виконання грошового повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Правовідносини сторін виникли із договору від 25 квітня 2008 року  яким не передбачено, що у разі порушення зобов'язання, сторона, яка винна у порушенні зобов'язання повинна відшкодувати іншій стороні моральну шкоду.

Не передбачено відшкодування моральної шкоди і на підставі закону, тобто нормами ЦК України про зобов'язання.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли це визначено Конституцією України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України чи іншим спеціальним Законом чи випливає з договору.

Ст. 23 та главою 71 ЦК України не передбачено стягнення моральної шкоди, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань по договору грошового вкладу однією із сторін таких договірних зобов'язань. Також не передбачено відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання умов договору і самим договором №040/8 від 25.04.2008 року, укладеного між   Кредитною спілкою  «Гарант», та ОСОБА_1. про залучення вкладу члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно ст.ст. 79, 81 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір за розгляд справи у суді і  витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі  ст. ст. 11,71,319,321,509,526,527,530,610,611,625,629 ЦК України, ст.ст. 7,11,21, 23 Закону України «Про кредитні спілки», та керуючись  ст. ст. 10,11,60,212-215,218  ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки  «Гарант» про стягнення грошових коштів та  моральної шкоди  - задовольнити частково

Стягнути з Кредитної спілки  «Гарант»  (55001, Миколаївська область м. Южноукраїнськ пр. Леніна, 18 кв. 1 р/р 26501054200014, МФО 326610 ОКПО 26363013 відділення у м. Южноукраїнську «Центральне МРУ ПриватБанку») на користь ОСОБА_1  суму депозитного  вкладу з нарахованими  процентами 138418 (сто тридцять вісім тисяч  чотириста вісімнадцять ) гривень.

Стягнути з Кредитної спілки  «Гарант»  (55001, Миколаївська область м. Южноукраїнськ пр. Леніна, 18 кв. 1 р/р 26501054200014, МФО 326610 ОКПО 26363013 відділення у м. Южноукраїнську «Центральне МРУ ПриватБанку») на користь держави державне мито у розмірі 51 (п’ятдесят одну) гривню (Одержувач держбюджет, код КЕКД  22090200, банк одержувач - ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010 код ЄДРПОУ 22433165).

Стягнути з Кредитної спілки «Гарант» на користь держави витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень, (Одержувач держбюджет, код КЕКД 22050001, символ 259, назва «Надходження від  оплати витрат з  інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справ  у  місцевих  судах» банк одержувача – ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013 р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення,  а  особами, що не були  присутні   у  судовому  засіданні  під  час  проголошення – протягом  десяти діб з дня   отримання  копії  цього  рішення. У разі  неподання  апеляційної скарги  протягом  встановленого строку  рішення  набирає законної сили.

Суддя Южноукраїнського        

міського суду:                                                                                                О. І. Волкова