Справа №22ас- 490 Категорія

Головуючий у І інстанції -Свачій І.М. Доповідач - Козак І.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

„29 " серпня 2006 року                                  Колегія суддів судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого -    Козака І.О.

Суддів -              Храпак Н.М., Жолудько Л.Д.

При секретарі -  Кріль Н.З.

З участю:

позивача-           Остапчука Ф.В.

представника апелянта -

Станько Б.Д..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року позивач ОСОБА_1 пред»явив позов до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, посилаючись на те, що при нарахуванні йому пенсії не враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулось за період його звільнення по даний час. Тому просить суд зобов»язати Тернопільський обласний військовий комісаріат перерахувати йому та виплатити суму пенсії з урахуванням:

·  щомісячної стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ",

·  щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України від 05 травня 2003 року №389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства Внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу",

премії у розмірі 33,3%, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року,

- 40 % надбавки передбаченої Указом Президента України №847/99 від 14.07.1999 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1, провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з 01.01.1997 року по 1.01.2005 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні вимог, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, дав невірну оцінку доказам у справі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії суд виходив з того, що позивач на день звільнення отримав премію в розмірі 33,3%, яка є одним з видів додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2003 року є неправомірною.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.

Відповідно ч.З ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була чинною станом на день звільнення зі служби позивача, пенсії особам, які мають на Неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.

Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови № 4 від 15.04.05 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 1998 року №452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Судом встановлено, що позивачу у зв»язку зі звільненням з військової служби в запас з 01.01.1997 року виплачується пенсія від Міністерства оборони України. До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, зараховано посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.

З грошового атестата позивача вбачається , що на день звільнення він отримував премію в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка була запроваджена Указом Президента України від 14 липня 1995 року №615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», але при призначенні йому пенсії не врахована.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку , що суд обґрунтовано вважав, що вказана премія відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і повинна прийматись в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження. До таких осіб і відноситься позивач, який одержував премію з дня її запровадження до дня звільнення.

Тому доводи апелянта, що суд безпідставно застосував норми Закону, введені в дію після звільнення зі служби позивача і не мають зворотної сили не заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату відхилити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення ухвали апеляційного суду Тернопільської області.