АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Козака І.О.

суддів - Храпак Н.М., Жолудько Л.Д.

при секретарі - Кріль Н.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду від 6 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі про визнання неправомірними дії управління по нарахуванню сім"ї ОСОБА_1 пенсії у зв"язку з втратою годувальника, перерахунок розміру пенсії, її виплату,

встановила: в травні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі про визнання неправомірними дії управління по нарахуванню пенсії у зв"язку з втратою годувальника на неї та на її двох неповнолітніх дітей, перерахунок розміру пенсії, її виплату за 2005 рік та січень-квітень 2006 року у розмірі 16689,25 грн.

Позивачка вказала, що в 1994 році їй було призначено пенсію по втраті годувальника. За січень та лютий 2006 року вона отримала пенсію у розмірі 363 грн. на місяць і вважає таке нарахування пенсії порушенням прав її та її неповнолітніх дітей на забезпечення рівня життя не нижчого за прожитковий мінімум встановленого законом і вважає, що місячний розмір пенсії, який повинна отримувати її сім"я має становити 1519 грн. з розрахунку два прожиткових мінімума на двох дітей та прожитковий мінімум на неї. Також, ОСОБА_1 просить зобов"язати управління повернути недоотриману пенсію у зв"язку з неправильним нарахуванням за 2005-2006 p.p. у розмірі 16689 грн.

Постановою Гусятинського районного суду від 6 червня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до управління ПФУ в Гусятинському районі про визнання незаконними дій управління по нарахуванню сім"ї ОСОБА_1 пенсії у зв"язку з втратою годувальника.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 6 червня 2006 року скасувати і ухвалити нову, якою задоволити її вимоги, посилаючись на те, що судом були невірно застосовані норми матеріального права, в зв"язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.      Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд виходив з того, що пенсія в зв"язку з втратою годувальника призначається на двох та більше непрацездатних членів сім"ї у розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, а тому дії управління ПФУ в Гусятинському районі по нарахуванню пенсії сім"ї ОСОБА_1 є правомірними.

З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що сім"ї ОСОБА_1, у зв"язу з втратою годувальника, управлінням Пенсійного фонду України в Гусятинському районі призначено одну спільну пенсію в розмірі 363,14 грн. (з них: 350 грн. - рівень прожиткового мінімуму та 13,14 грн. - доплата за понаднормовий стаж).

Відповідно до ч.1 ст.37, ч.1 ст.39 Закону України від 9.07.2003р. "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія в зв"язку з втратою годувальника призначається на двох та більше непрацездатних членів сім"ї у розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. На всіх членів сім"ї, які мають право на пенсію у зв"язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

Доводи апелянта відносно того, що суд не проаналізував та не співставив   дію   Закону   України   "Про   пенсійне   забезпечення",   який передбачає призначення пенсії у зв"язку з втратою годувальника кожному непрацездатному члену сім"ї в розмірі не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних, з дією Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", де передбачена одна спільна пенсія на всіх членів сім"ї, які мають на неї право, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно п.15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони Укрїни та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Як вбачається зі ст.44 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", що вона суперечить ст.ст.37, 39 ЗК "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", тому застосовуються норми ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів:

ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Гусятинського районного суду від 6 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення ухвали апеляційного суду Тернопільської області.