УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Зварича С.Б.
Суддів - Ходоровського М.В., Стефлюк О.Д.
при секретарі - Танцюрі О.В.
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів на утримання дитини,
встановила:
В травні 2006 року ОСОБА_2 пред»явила позов до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних аліментів. Посилалась на те, що згідно з рішенням суду від 12 травня 1998 року відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно до повноліття дитини. З 1998 року по квітень 2005 року він не платив аліментів зовсім, а в травні та червні 2005р. сплачував по 33 грн. З липня 2005 року сплачує по 77 грн.
Оскільки мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просила збільшити розмір аліментів, що сплачує відповідач, до вказаної межі.
Рішенням Збаразького районного суду від 23 червня 2006 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що судом не враховано наявність в його другій сім»ї двох малолітніх дітей, та що його сім»я є малозабезпеченою.
Справа № 22а-912 Головуючий 1 інстанції - Старовойт Г.С.
Категорія стягн. аліментів Доповідач - Стефлюк О.Д.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта ОСОБА_1, який підтримує доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивачки ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позов, суд виходив з матеріального стану позивачки, який змінився у зв»язку із збільшенням витрат на утримання дитини, та з встановлених законом меж розміру аліментів, що можуть бути стягнуті судом на утримання однієї дитини.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам закону і ґрунтуються на матеріалах справи.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30% неоподатковуваного мінімуму для дитини відповідного віку. Дочка сторін ОСОБА_3 народилась в 1997 році.
Згідно з положеннями ст.65 Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 квітня 2006 року становить 527 грн.
Вказане свідчить, що розмір аліментів, які відповідач сплачує за рішенням Збаразького районного суду від 12 травня 1998 року, (протягом 2006 року це 77 грн. щомісячно) далеко не досягає встановленої законом межі мінімального розміру аліментів. Тому суд обґрунтовано збільшив розмір аліментів до 30% неоподатковуваного мінімуму для дитини відповідного віку.
Посилання апелянта на незадовільне матеріальне становище його сім»ї, та наявність інших дітей на його утриманні, на увагу не заслуговують, оскільки не ґрунтуються на законі. Крім того, з пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, що сім»я апелянта живе досить заможно, що в нього висока заробітна плата, яку він одержує «в конверті», а 350грн. вказується лише для фінансових, податкових та інших органів. Дані доводи позивачки не перевірені , але і не спростовані, апелянт їх навіть не заперечував в судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Куючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Збаразького районного суду від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.