Справа № 2-135/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                                                                                         селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,з участю секретаря: Пантелюка P.M. позивача: ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Бистренької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відділу земельних ресурсів Верховинської районної державної адміністрації, районного архітектора Верховинського району про визнання нечинними та скасування рішень Бистрецької сільської ради, Державного акта на право приватної власності на землю та зобов'язання сільської ради передати земельні ділянки у приватну власність та користування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позов до відповідачів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що його бабі ОСОБА_11 та дідові ОСОБА_12 на території Бистрецької сільської ради належали земельні ділянки загальною площею 2, 10 га, а саме : земельна ділянка на присілку Дитул площею 0,60 га на праві приватної власності, яка надана згідно рішення сесії ради від 13.12.1993 року та в користуванні на присілку Підгаджино земельні ділянки площею 0,50 га та 1,0 га, які надано згідно рішень сесії сільської ради відповідно від 13.05.1993 року та рішення сесії від 30.05.1994 року під присадибну ділянку та пасовище і сінокосіння.

Цими ділянками з моменту їх надання дід і баба постійно користувались, однак Державний акт на право приватної власності не оформили у зв'язку з відсутністю коштів. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дід ОСОБА_12. помер, а він згідно рішення виконкому Верховинської селищної ради від 29.11.2005 року став піклувальником баби ОСОБА_2.

В січні 2006 року він звернувся до Бистрецької сільської ради із заявами про передачу земельних ділянок 0,50 га та 1,0 га в урочищі Підгаджино та 0,60 га в урочищі Дитул ОСОБА_2., оскільки згідно рішень сесій ради ці ділянки надавались ОСОБА_12. Однак йому в задоволенні заяв було відмовлено та усно повідомлено, що земельні ділянки вилучено і передано іншим громадянам.

На даний час йому стало відомо, що земельну ділянку на урочищі Дитул площею 0,60 га вилучено із власності діда рішенням сесії від 24.12.2002 року буцімто за його письмовою

 

заявою та цього ж дня надано в тимчасове користування ОСОБА_5. Однак йому достовірно відомо, що ні ОСОБА_12 , ні ОСОБА_2. ніякої згоди на вилучення у них земельної ділянки не давали. ОСОБА_12. був неписьменний, а тому не міг підписати заяву. У ОСОБА_5. на момент надання йому належної ОСОБА_12. земельної ділянки вже було у приватній власності 3,25 га землі. Вважає рішення сесії ради від 24.12.2002 року незаконним.

Земельну ділянку в урочищі Підгаджино площею 1,0 га вилучено із постійного користування ОСОБА_12. рішенням сесії ради від 24.12.2002 року і в цей же день передано в тимчасове користування ОСОБА_13. При цьому підроблено заяву від його імені від 05.08.2002 року та підпис. Рішенням сесії ради від 13.12.2005 року цю земельну ділянку передано у власність для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_4, племіннику ОСОБА_13., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому грубо порушено вимоги цивільного законодавства в частині оформлення прав користування землею без оформлення спадщини та вимоги земельного законодавства, про надання земельної ділянки в порядку затвердження проекту відведення, оскільки ця земельна ділянка не була у користуванні ОСОБА_4, а тому рішення сесій ради від 24.12.2002 року та 13.12.2005 року вважає незаконними.

Земельну ділянку в урочищі Підгаджино площею 0,50 га вилучено із користування ОСОБА_12. без його згоди рішенням сесії сільської ради від 30.03.2004 року та цього ж числа надано в тимчасове користування ОСОБА_3. При цьому також підроблено заяву від 27.03.2004 року.

Рішенням сесії ради від 13.12.2005 року ОСОБА_3. надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,40 га, однак не зазначено для яких цілей, оскільки згідно запису в погосподарській книзі ОСОБА_3. на той час мав в користуванні 4,71 га землі. У земельну ділянку площею 1,40 га ввійшла і належна ОСОБА_12. ділянка площею 0,50 га. Вважає, що це рішення ради підлягає скасуванню як незаконне.

ОСОБА_3., знаючи про незаконність своїх дій по захопленню 0,50 га земельної ділянки, шахрайським способом продає цю земельну ділянку по 0,10 га під будівництво дач жителям м. Коломия ОСОБА_6, ОСОБА_9., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, які на даний час виготовили містобудівну документацію та мають намір приступити до будівництва. При цьому сільською радою під час вирішення питання про надання дозволу на виготовлення проектів відведення ділянок для будівництва дач порушено вимоги земельного законодавства щодо зміни цільового призначення земель, вимоги цивільного законодавства щодо укладення договорів купівлі-продажу землі.

Важає, що Бистрецькою сількою радою земельні ділянки у його діда ОСОБА_12. вилучено незаконно без його згоди. Також не взято до уваги, що ці ділянки знаходились у спільній власності та користуванні подружжя ОСОБА_2.

На даний час ОСОБА_2. як спадкоємцю ОСОБА_12 Бистрецька сільська рада повинна повернути у власність та користування незаконно вилучені земельні ділянки.

Вважає, що строк звернення до суду ним. не порушено, оскільки про порушення своїх прав на землю ОСОБА_2. дізналася тільки в січні 2006 року, коли він як опікун звернувся від її імені в сільську раду про надання земельних ділянок після смерті ОСОБА_12.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. заявлені позовні вимоги підримав в повному обсязі, суду пояснив, що Бистрецька сільська рада в порушення вимог земельного та цивільного законодавства, за відсутності жодних правових підстав прийняла рішення про вилучення земельних ділянок із власності та користування ОСОБА_12., позбавивши таким чином законних прав на володіння та користування землею дружину покійного ОСОБА_2., як землекористувача та співвласника цих ділянок.

Такими незаконними рішеннями сільської ради скористались відповідачі і протиправно, шляхом обману заволоділи цим земельними ділянками.

 

На ім'я ОСОБА_4 видано Державний акт на право приватної власності на землю, в який ввійшла і належна ОСОБА_12. земельна ділянка площею 1,0. га на урочищі Підгаджино, а тому в цій частині акт вважає недійсним.

При житті його дід ОСОБА_12. ніяких заяв про відмову від земельних ділянок не писав, оскільки не вмів писати , право на розпорядженнями цими ділянками на користь будь-кого не уступав.

Йому відомо, що в 2003-2004 роках ОСОБА_12. у зв'язку з тим, що не міг сам косити траву на належних йому земельних ділянках, обміняв урожай трави на телицю та вівцю, однак будь-яких угод про продаж чи переуступку права на свої землі ні з ким не укладав.

Вважає, що сільська рада зобов'язана повернути у власність та користування його бабі ОСОБА_2. незаконно вилучені земельні ділянки у її покійного чоловіка ОСОБА_12. у межах встановлених Земельним Кодексом норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а саме : у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд/присадибна ділянка/ - 0,25 га в с. Бистрець в урочищі Дитул; для ведення особистого підсобного господарства - 0,35 га в урочищі Дитул, та в користування для ведення особистого підсобного господарства - 1,5 га в с Бистрець в урочищі Підгаджино. Просить позов задовольнити.

Відповідачі Бистрецька сільська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відділ земельних ресурсів Верховинської районної державної адміністрації, районний архітектор Верховинського району в судове засіданні не з'вились без поважних причин, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку , про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. Заперечень на позовну заяву по суті спору до суду не направили. Заперечення відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про закриття провадження у справі судом визнано безпідставними.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання позивача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12. та ОСОБА_2. на території Бистрецької сільської ради належали три земельні ділянки, а саме земельна ділянка в урочищі Дитул площею 0,60 га, яка згідно рішення сесії ради від 13.12.1993 року надана ОСОБА_12. в приватну власність, присадибна ділянка в урочищі Підгаджино площею 0,50 га, яка надана рішенням сесії сільської ради від 13.05.1993 року та пасовище в урочищі Підгаджино площею 1,0 га , яке надано згідно рішення сесії від 30.05.1994 року, що стверджується копіями архівних витягів із протоколів рішень сесій ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12. помер. Згідно рішення виконкому Верховинської селищної ради №48 від 29.11.2005 року піклувальником дружини покійного ОСОБА_12 -ОСОБА_2. призначено її внука ОСОБА_1.

Із копії рішення сесії Бистрецької сільської ради від 24.12.2002 року видно, що цим рішенням скасовано рішення про приватизацію присадибної ділянки ОСОБА_12. та вилучено у нього земельну ділянку площею 0,60 га в урочищі Дитул на підставі ст. 140 п.а Земельного Кодексу України. Цим же рішення земельну ділянку площею 0,80 га в урочищі Дитул надано в тимчасове користування ОСОБА_5.

 

Копією рішення сесії Бистрецької сільської ради від 24.12.2002 року стверджується, що за заявою ОСОБА_12. у нього вилучено пасовище площею 1,0 га в урочищі Підгаджино.

Цим же рішенням пасовище площею 1,0 га в урочищі Підгаджино надано в користування ОСОБА_13.

Рішенням сесії Бистрецької сільської ради від 30.03.2004 року у ОСОБА_12. на підставі ст. 140 п.а Земельного Кодексу України вилучено присадибну ділянку площею 0,50 га в урочищі Підгаджино.

Цим же рішенням дану ділянку надано в оренду ОСОБА_3.

Рішенням сесії Бистрецької сільської ради від 13.12.2005 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 2,25 га в тому числі і пасовище площею 1,0 га в урочищі Підгаджино для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням сесії Бистрецької сільської ради від 13.12.2005 року ОСОБА_3. надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,40 га, а також ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_6,ОСОБА_9., ОСОБА_10 земельних ділянок площею по 0,10 га для дачного будівництва в урочищі Підгаджино.

Всі рішення сесії сільської ради про вилучення у ОСОБА_12. земельних ділянок вмотивовано тим, що землекористувач добровільно відмовився від них.

Статтями 140,141 Земельного Кодексу України підставами припинення права власності та права користування земельною ділянкою передбачена добровільна відмова власника та землекористувача. При цьому відповідно до ст. 142 цього ж Кодексу припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу, Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється на підставі рішення власника, про що він повідомляє органи державної реєстрації.

Позивач ствердив, що ОСОБА_12. був неписьменний і тому не міг писати і підписувати будь-які заяви.

Оглянувши в судовому засіданні копії заяв ОСОБА_12 від 05.08.2002 року про вилучення у нього присадибної ділянки 0,60 га на урочищі Дитул та пасовища площею 1,0 га в урочищі Підгаджино та копію заяви від 27.03.2004 року про вилучення в нього 0,50 га землі в користь ОСОБА_14 ,суд вважає їх неналежними доказами того, що він добровільно відмовився від вказаних земельних ділянок, оскільки ці заяви не відповідають вимогам ст.207 ч.4 ЦК України, якою встановлено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа, Цей підпис повинен бути посвідчений нотаріально або службовою особою. Крім цього заяви від 05.08.2002 року зареєстровані в журналі реєстрації заяв сільської ради аж 23.12.2002 року тобто за день до сесії ради, а заява про вилучення землі на користь ОСОБА_3. датована пізніше ніж заява ОСОБА_3. про надання йому цієї землі.

При прийнятті сесією сільської ради рішень про вилучення у ОСОБА_12, земельних ділянок він на сесії присутнім не був, рішення сесій йому не направлялись .

 

Також сесією ради при прийнятті рішень про вилучення у ОСОБА_12. земельних ділянок та надання їх у користування іншим особам , проігноровано вимоги ст. 89 ч.2 п.а Земельного Кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки подружжя перебувають у їх спільній сумісній власності. Однак сільська рада позбавляючи ОСОБА_12. права на земельні ділянки не узгодила дане питання із співвласником цих ділянок, тобто із ОСОБА_2.

Таким чином суд приходить до висновку, що земельні ділянки у ОСОБА_12. сесією Бистрецької сільської ради вилучено неправомірно, з грубим порушенням вимог цивільного та земельного законодавства, а тому відновлюючи порушені права слід визнати незаконними рішення ради щодо подальшого надання цих земельних ділянок іншим суб'єктам.

Крім цього діючим земельним законодавством не передбачено надання землі, як товарної, що мало місце при наданні вилученої у ОСОБА_12. земельної ділянки ОСОБА_15. та як пасовище, що мало місце при наданні земельної ділянки яка перебувала у користуванні ОСОБА_12. ОСОБА_13. Ці земельні ділянки могли бути надані їм в оренду з виготовленням проекту відведення / ст. 16 Закону України «Про оренду землі»/.

В подальшому без будь-яких правових підстав земельна ділянка площею 1,0 га в урочищі Підгаджино рішенням сесії сільської ради від 13.12.2005 року передається в приватну власність племіннику ОСОБА_13. - ОСОБА_4 та видається Державний акт на право приватної власності на землю від 15.06.2006 року із включенням до нього цієї ділянки.Тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про :

·   скасування рішень сільської ради від 24 грудня 2002 року про надання в користування ОСОБА_5. 0,80 га товарної землі на урочищі Дитул; про надання у тимчасове користування 1,0 га пасовища на урочищі Підгаджино ОСОБА_13.;

·   рішення від 13 грудня 2005 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,25 га на урочищі Підгаджино в частині земельної ділянки площею 1,0 га, якою користувався ОСОБА_12.;

·   визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, реєстраційний номер 01063000017 в частині права власності на земельну ділянку, площею 1,0 га.

Також підлягають до скасування рішення сесії ради від 30 березня 2004 року про надання ОСОБА_3. в тимчасове користування земельної ділянки площею 0,50 га на урочищі Підгаджино та рішення від 13.12.2005 року про надання дозволу ОСОБА_3. на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 1,40 га, в частині земельної ділянки площею 0,50 га, якою користувався ОСОБА_12.; про надання дозволу на виготовлення проектів відводу земельних ділянок по 0,10 га для будівництва дач ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_9., ОСОБА_10, оскільки земельна ділянка площею 0,50 га у ОСОБА_12. на користь ОСОБА_3. вилучена незаконно.

Крім цього при передачі цієї ділянки сільськогосподарського призначення для будівництва дач не вирішено питання про зміну її цільового призначення, ОСОБА_6 до сільської ради із заявами про виділення їм земельних ділянок не звертались, договори купівлі- продажу землі між ОСОБА_3. таОСОБА_6 відсутні.

Стаття 149 Земельного Кодексу України передбачає, що земельні ділянки надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 140 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку припиняється у випадку смерті тільки при відсутності спадкоємця.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що після смерті орендаря право на оренду переходить до спадкоємців, а при їх відмові, чи відсутності таких - до осіб,

 

які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем та виявили бажання стати орендарями.

Відповідно до ст. 412 ЦК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинено тільки за рішенням суду, а також припиняється у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача, спливу строку, на який було надано право користування, викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

Відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд/ присадибна ділянка/ у селах - не більше 0,25 га.

Виходячи з наведеного суд вважає підставною також вимогу позивача про зобов'язання Бистрецької сільської ради повернути у власність та користування ОСОБА_2. земельні ділянки : у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд/присадибна ділянка/ - 0,25 га в с. Бистрець в урочищі Дитул, для ведення особистого підсобного господарства -0,35 га в урочищі Дитул, та в користування для ведення особистого підсобного господарства - 1,5 га в с Бистрець в урочищі Підгаджино.

Керуючись ст.ст. 202-203, 207-209, 214-216, 412 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 21,23,89,118,121,140-142,149,153-155 Земельного Кодексу України, ст.7 Закону України « Про оренду землі» ст.ст.213-215,226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати нечинними та скасувати рішення Бистрецької сільської ради:

·   від 24 грудня 2002 року про вилучення у ОСОБА_12 передану у приватну власність земельну ділянку, площею 0,60 га на урочищі Дитул та надання її в оренду ОСОБА_5; про вилучення у ОСОБА_12 передану у постійне користування земельну ділянку, площею 1,0 га на урочищі Підгаджино та надання її в тимчасове користування ОСОБА_13;

·   від ЗО березня 2004 року про вилучення у ОСОБА_12 передану у постійне користування земельну ділянку, площею 0,50 га на урочищі Підгаджино та надання її в тимчасове користування ОСОБА_3;

-   від 12 грудня 2005 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,25 га, в частині земельної ділянки площею 1,0 га,

якою користувався ОСОБА_12; про надання дозволу ОСОБА_3

на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 1,40 га, в частині земельної

ділянки площею 0,50 га, якою користувався ОСОБА_12; про надання дозволу на

виготовлення проектів відведення земельних ділянок по 0,10 га для будівництва дач

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, реєстраційний номер 01063000017 в частині права власності на земельну ділянку, площею 1,0 га.

Зобов'язати Бистрецьку сільську раду в місячний строк повернути у власність та користування ОСОБА_2 земельні ділянки : у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і

 

споруд/присадибна ділянка/ - 0,25 га в с. Бистрець в урочищі Дитул, для ведення особистого підсобного господарства - 0,35 га в урочищі Дитул, та в користування для ведення особистого підсобного господарства- 1,5 га в с Бистрець в урочищі Підгаджино.

Стягнути із відповідачів Бистрецької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відділу земельних ресурсів Верховинської районної державної адміністрації, районного архітектора Верховинського району на користь ОСОБА_1 в солідарному порядку 81 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.