Справа №  2-а-738/11

ПОСТАНОВА

21 березня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області

у складі:  головуючого судді Олейнікової Г.М.,

                при секретарі           Гончаренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловську

справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про  визнання дій неправомірними та  зобов,язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом і  в обґрунтовування своїх вимог пояснив,  що  він , ОСОБА_1 , народився 10.08.1943 року, відповідно  до ст.. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 8 листопада 2004 року  він є  дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного закону позивачу  повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за висом. Протягом 2008-2009 року зазначена допомога виплачувалась  позивачу не в повному обсязі.

Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІV від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110 та Законом України № 489-V  від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак,  Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152, Конституції України та статтями 45, 51, 61. 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: пункт 1. визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачу  соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як він вважає  є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виплата надбавки до пенсії  дітям війни відповідно до ст.54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" № 835- VI від 26 грудня 2008 року, якої встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними  законами України і  нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів  України,  позивач вважає  необгрунтованою з огляду на наступне.

Позивач просить суд   визнати   неправомірними  дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати  їй державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни  у 2009р., зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.  Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01. 2009 року , стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач  у судове засідання  не з,явився, надав суду заяву про те, що просить справу розглянути без його  участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з,явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність,  позов  не визнає, просить  відмовити у задоволені позову . так як Пенсійним Фондом України в м. Свердловську всі виплати здійснені у порядку встановленому законом , а саме ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Ухвалою судді  від 14.02.2011 року  позов  ОСОБА_3  до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області   в частині вимог визнання дій неправомірними у 2009 році і  зобов,язання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області року нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01. 2009 року  по 27.07.2010 року були залишені без розгляду у зв,язку з пропущенням позивачем  6- місячного строку звернення до суду , тому суд розглядає позовні вимоги позивача в межах строку позовної давності , встановленої ст.. 99 КАС України ..

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Згідно  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Із паспорту на ім,я   ОСОБА_1 . (а.с.5) убачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1    року і є громадянином  України.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.6).

Вимоги позивача   відносно   зобов,язання   УПФУ в м. Свердловську   в частині   нарахування і сплати йому   щомісячної  державної соціальної допомоги  згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  з 28.07.2010 року  безстроково  , підлягають частковому  задоволенню , а саме у межах строку позовної давності , тобто з 28.07.2010 року і по день постановлення рішення суду , а не безстроково  , оскільки  судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин. Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» установити у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі   з 1.1.2010 року – 825 грн. з 1.04.2010 року – 839 грн.  з 1 .07.2010 року – 843 грн.  з 1.10. 2010 – 861 грн.  з 1.12. 2010 р. – 875 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб які втратили працездатність  з 1.01. 2010 року – 695 грн.  з 1.04. 2010 р. – 706 грн.  з 1.07.2010 року – 709 грн. з 1.110. 2010 р. -723 грн. . з 1.12. 2010 року – 734 грн.

Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008

На підставі вищевикладеного суд вважає, що відповідач зобов,язаний з 28.07.2010 року по 21.03.2011 року   здійснювати позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни , оскільки Рішенням Конституційного суду  України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  були визнані неконституційними внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 і  тому виплати позивачу  щомісячної  державної соціальної допомоги   повинні бути здійснені   відповідачем у порядку  та розмірі, визначеному діючим  на момент виплати законодавством України, тобто у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Також  згідно  із  ст. 3 Закону України  „ Про  соціальний захист дітей війни» державні  соціальні гарантіі дітям війни, встановлені  цим Законом, не можуть бути обмежені  або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Тому суд вважає , що  Постановою  Кабінету Міністрів  України від  28.05.2008 №530 „Деякі питания соціального захисту окремих категорій громадян" не може бути встановлений розмір підвищення  до  пенсії позивача  менш ніж 30 % мінімальної пенсії за віком , про це також зазначив Вищий адміністративний суд України у листі  № 1623/13/13-09 від  01.12.2009 року

З урахуванням викладеного суд вважає визнати неправомірними дії  управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни і  зобов,язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську нарахувати і виплатити  на користь позивача  недоплачену йому   як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 28.07.2010 року по 21.03.2011 року з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд вважає стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У,  Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум»,  суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов      ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про визнання дій неправомірними і  зобов,язання вчинити певні дії задовольнити частково  .

Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати   ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 28 липня   2010 року по 21.03.2011 року  .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і  виплатити     ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з  28.07. 2010 року по 21.03.2011 року    з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь    ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до апеляційного суду. Постанова набирає чинності, якщо протягом зазначеного часу не надійде скарга на неї.

Суддя :