АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів:                                     Притуленко О.В., Полянської В.О.,

при секретарі                          Апостолові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Багеровського підприємства житлово-комунального господарства про відновлення водопостачання в квартирі, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Багеровського підприємства житлово-комунального господарства на рішення від 28 лютого 2006 року та ухвалу від 03 травня 2006 року Ленінського районного суду АР Крим,

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом вказуючи на те, що в порушення статті 100 ЖК України та статті 19 „Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями" ОСОБА_2. у 2004 році зробив перепланування системи центрального водопостачання в своїй квартирі АДРЕСА_1, тобто змінив систему подачі води центрального водопостачання, в результаті чого з листопада 2004 року не подається вода до його (позивача) квартири. Діями відповідача йому завдано матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн. та моральну шкоду, яку оцінює в 3000 грн., що і просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 25 листопада 2005 року до участі у справі у якості співвідповідача було залучено Багеровське підприємство житлово-комунального господарства.

У листопаді 2005 року позивач доповнив позовні вимоги, просив задовольнити його позов за рахунок ОСОБА_2 та Багеровського підприємства житлово-комунального господарства.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 28 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Зобов'язано Багеровське підприємство житлово-комунального господарства відновити водопостачання квартири АДРЕСА_2 шляхом приведення системи водопостачання квартири відповідно до санітарно-технічних норм і стандартів. Стягнуто з Багеровського підприємства ЖКГ на користь ОСОБА_1 три тисячі грн. моральної шкоди та 51 грн. державного мита в дохід держави. У задоволенні позовних вимог позивача до Багеровського підприємства ЖКГ про відшкодування матеріальної шкоди та до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

29 березня 2006 року Багеровське підприємство житлово-комунального господарства подало заяву про перегляд заочного рішення суду від 28 лютого 2006 року. Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 03 травня 2006 року вказана заява залишена без задоволення.

Головуючий суду першої інстанції                            Українець Л.І.

Справа № 22-ц-1224-Ф/06     Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                  Притуленко О.В.

В апеляційній скарзі підприємство житлово-комунального господарства просить скасувати рішення суду від 28 лютого 2006 та ухвалу від 03 травня 2006 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вони ухвалені з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки позивач не навів достатньо доказів його вини у спричиненні моральної шкоди.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.24 Закону України „Про захист прав споживачів", суд виходив з того, що обов'язки по утриманню внутрішнього водопроводу відповідно до умов договору найму житла, укладеного 06.07.1998 року між позивачем та ЖЕК - 5, покладені на Багеровське підприємство ЖКГ. Допустивши проведення реконструкції водопроводу, внаслідок якої на протязі 2004-2006 років в квартиру ОСОБА_1 не поступала вода, вказаний відповідач, як постачальник послуг, заподіяв позивачу моральну шкоду.

Усупереч ч.1 ст.212 ЦПК України суд не перевірив чи тягнуть за собою правовідносини, які склалися між сторонами, відшкодування моральної шкоди за законом чи договором, та якими доказами підтверджується спричинення моральної шкоди.

Проте, згідно з п.7 ст.З Закону України „Про захист прав споживачів" в редакції 1991 року визначено, що споживач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди тільки за умови її заподіяння небезпечними для життя і здоров'я людей послугами.

Як вбачається з матеріалів справи, жоден доказ, наданий суду позивачем, не містить відомостей про те, що захворювання ОСОБА_1 виникли внаслідок відсутності водопостачання в квартирі позивача, що він був змущений проживати в с.Октябрьскому через відсутність води.

Умови вищевказаного договору не передбачають відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди.

За таких обставин суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнув на його користь 3000 грн.

Порушення норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду в цій частині і ухвалення нового про відмову в задоволенні вказаних вимог.

В решті рішення суду не підлягає скасуванню, оскільки, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним у ній доказам, суд дійшов правильного висновку про те, що водопостачання у квартиру позивача було припинено внаслідок реконструкції водопроводу у жилому будинку, яка проводилася працівниками Багеровського ПЖКГ.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості цих висновків суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що вказаний відповідач не виконав обов'язки по належному утриманню та безперебійній роботі системи водопостачання.

Апеляційна скарга в частині вимог про скасування ухвали суду від 03 травня 2006 року розгляду не підлягає, оскільки згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України ухвала суду про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення оскарженню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313-314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Багеровського підприємства житлово-комунального господарства задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 28 лютого 2006 року в частині стягнення з Багеровського підприємства житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 3000 грн. в якості компенсації моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В частині стягнення судового збору вказане рішення суду змінити, визначивши суму судового збору, яка підлягає стягненню з Багеровського підприємства житлово-комунального господарства в дохід держави, у розмірі 8 грн.50 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.