АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_______________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ____________________________________

Справа № 22-а-1307-Ф / 06               Головуючий суду першої інстанції                                     Панченко О.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                         Ломанова Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого       Ломанової Л.О.,

суддів                     Полянської В.О.,

Соболюка М.М.

при секретарі Апостолові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2272 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайку за апеляційною скаргою представника військової частини А 2272 . на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 17 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

6 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 2272 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка.

Постановою суду від 17 березня 2006 року позовні вимоги були задоволені повністю - з відповідача стягнено 15406 грн. 10 коп. грошової компенсації замість продовольчого пайка' з урахуванням індексу інфляції.

В апеляційній скарзі на постанову суду представник відповідача - військової частини А 2272 просить скасувати її, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, які виявились у задоволенні вимог позивача всупереч чинному законодавству, і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А 2272 на посаді командира частини (а.с. 21). До 11 березня 2000 року позивач був повністю забезпечений продовольчим пайком (а.с. 7).

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України» військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави в тому числі продовольчого забезпечення. При цьому на підставі частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок і розміри компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

З статті 267 цього Кодексу передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що в матеріалах справи не міститься такої заяви від представника військової частини А 2272, і про застосування позовної давності не було ним заявлено в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про неможливість застосування позовної давності до позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплати компенсації замість продовольчого пайку, право на отримання якого виникло у позивача з 1 січня 2001 року до 31 грудня 2005 року. Відповідно до матеріалів справи задоволенню підлягають вимоги в сумі 10860 грн. 94 коп. (а.с. 5).

Позивачем не надано обґрунтованих розрахунків позовної вимоги про стягнення заборгованості з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів за період з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2005 року, тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позову, стягнувши з відповідача компенсацію з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів за період з 1 січня 2001 року до 31 грудня 2002 року в сумі 1336 грн. 91 коп. (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 51 грн. (а.с. 11), тому ця сума підлягає стягненню з військової частини А 2272 на його користь.

Відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтею 195, пунктом 3 статті 198, пунктом 4 статті 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника військової частини  А  2272  задовольнити

частково.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 17 березня 2006 року

скасувати.

Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов - стягнути з військової частини А 2272 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати компенсації замість продовольчого пайку в сумі 12197 грн. 85 коп., а також судовий збір в сумі 51 грн.

В решті позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту п проголошення, однак може бути оскаржена до безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням.