Справа №1-272/2007 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 грудня 2007 року  Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді                                                               Герасименко В.М.

при секретарі                                                                       Шевченко Г.М.

з участю прокурора                                                             Запорожець Н.О.

адвоката                                                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с.Перевалка, Лохвицького району, Полтавської області, українця, гр-нина України, освіта середня-спеціальна, розлученого,  працюючого завідуючого господарством бази УПТК, мешк.: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не  судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.358 ч.1, 358 ч.3  КК України,-

в с т а н о в и в :

Влітку 2006 року ОСОБА_1, перебуваючи на ЦКР м.Полтави, знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім”я невстановленої слідством особи, яке приніс до власного помешкання за адресою АДРЕСА_1 Після тривалого зберігання за місцем проживання, він, з корисливою метою, шляхом витравлення написів та внесенні зміни в початковий зміст документа, виготовив підробний документ, а саме пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, використовував завідомо підробний документ, пред”являючи його в громадському транспорті, отримуючи право безкоштовного проїзду в громадському транспорті та, будучи звільненим від обов”язку сплачувати вартість проїзду, відповідно до ст.38-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1994 року і 14.11.2007 року, близько 15:10 год., слідуючи в маршрутному автобусі, який належить ПП „Авто світ”, за маршрутом „Центр-Розсошенці-Кладовище”, ОСОБА_1, використав завідомо підробний документ, пред”явивши його контролеру автобуса і цього ж дня, тобто 14.11.2007 року, близько 15:10 год. в районі зупинки „с.Розсошенці”, що в с.Розсошенці, Полтавського району, ОСОБА_1 був затриманий контролером та переданий працівникам міліції, які в нього в присутності запрошених понятих, виявили та вилучили пенсійне посвідчення серії  НОМЕР_1 на ім”я ОСОБА_1з явними ознаками підробки. Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи бланк пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1відповідає бланкам пенсійних посвідчень, які знаходяться в офіційному обігу і має ознаки зміни первісного змісту, що виражені у травленні в графі „Прізвище” та внесенні нових даних поверх початкових записів в графах „Прізвище”, „Ім'я”, „По-батькові”, „Рік народження”.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному визнав повністю та детально розповів суду про обставини скоєного ним  злочину, підтвердивши, що дійсно ним у знайдений раніше бланк пенсійного посвідчення, було внесено зміни в графи „Прізвище”, „Ім'я”, „По-батькові”, „Рік народження”, в подальшому він періодично використовував дане посвідчення.

В силу ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, допитом підсудного.

Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.358 ч.1 КК України як підроблення документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов”язків, з метою використання його підроблювачем, та за ч.3 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документу.

 Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який  вину в скоєному визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих, особу підсудного, суд приходить до висновку, що міру покарання йому слід призначити у вигляді обмеження волі та згідно вимог ст.75 КК України звільнити від відбуття покарання, встановивши відносно нього іспитовий термін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених  ст.358 ч.1, 358 ч.3  КК України та призначити йому  покарання:

-     за ст.358 ч.1 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі;

-     за ст.358 ч.3 КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі - пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 залишити зберігатися при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: