ПОСТАНОВА

                                          І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И                    № 2а-2233/11

22 березня 2011 року              Кіровський районний суд м. Донецька в складі                         

Головуючого судді                 Проніна С.Г.

при секретарі                           Боженовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ м. Донецька ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, вказавши, що 03.03.2011 року постановою УДАІ м. Слов’янськ його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та з нього стягнуто штраф в розмірі 425,00 грн. Відповідно до цієї постанови, 03.03.2011 року він, керуючи належним йому автомобілем Деу ланос державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Короленко в м. Слов’янськ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 «е»Правил дорожнього руху України.

Вважає, що вказана постанова підлягає відміні з наступних підстав.  У відповідності до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про автомобільні дороги», позивач, як користувач автомобільних доріг зобов’язаний дотримуватись Правил дорожнього руху, не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та не спричиняти своїми діями шкоду автомобільним дорогам, їх складовим та користувачам цих доріг. Вважає, що його право на безпечні умови дорожнього руху передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ та ч. 6 вказаної статті, яка передбачає право робітників ДАІ відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху. Але робітник ДАІ у вказаному випадку формально віднісся до своїх обов’язків та виніс постанову не вбачаючи на реальну дорожню обстановку на вказаної ділянці дороги. Позивач підчас дорожнього руху реально оцінив дорожню обстановку на вказаній ділянці дороги, зробив усе залежне від нього для недопущення тяжких наслідків.

Просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення складену у відношенні нього 03.03.2011 року за порушення ч. 2 ст. 122 КпАП України про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був попереджено у встановленому законом порядку. Суд визнає не явку представника відповідача у судове засідання не поважною та вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Приписами ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до вимог ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і ґрунтовність винесеної постанови.

Так в судовому засіданні було встановлено, що постановою серії АН № 744674 від 03.03.2011 року УДАІ м. Слов’янськ позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та з нього стягнуто штраф в розмірі 425,00 грн. Відповідно до цієї постанови, 03.03.2011 року він, керуючи належним йому автомобілем Деу ланос державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Короленко в м. Слов’янськ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України.

Розгляд справи щодо зазначеного адміністративного правопорушення згідно правилам ст. 222 КпАП України віднесено до компетенції працівників Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання. Справа розглянута інспектором ДПС ДАІ м. Донецька, якому відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114) присвоєно спеціальне звання. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України. В зв’язку з тим, що протокол складений з порушенням, так як навіть не вказані свідки, які б довели його провину або невинність, та не вказана дата, час, місце складання протоколу та данні посадової особи.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КпАП України є будь –які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерту, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши встановлені обставини адміністративного правопорушення, враховуючи надані докази, суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку постанова винесена безпідставно та маються підстави для її скасування, оскільки при її винесенні робітник ДАІ не з’ясував усіх обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді  справи про адміністративне правопорушення. Також інспектором ДПС ДАІ м. Слов’янськ не надані докази фото - чи відеозйомки, на підставі яких суд міг встановити достовірність та законність винесеної постанови.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 03.03.2011 року серії АН № 744674 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до ст. 288 КпАП України, особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. 293 КпАП України, ст. 159 –163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:             

         Позивні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

         Постанову про адміністративне правопорушення від 03.03.2011 року серії АН № 744674 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. - скасувати.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Постанова надрукована суддею одноособово в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя:                                                                                                      С.Г. Пронін