Справа № 2-190/11                                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

  25 березня 2011 року       Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                             Волкової Н.Ю.

при секретарі                                                      Ярусової О.В.

з участю  представника позивача                     Алімахіної А.А.

відповідача                                                          ОСОБА_2

розглянувши у   відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" до   ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості   за спожиті послуги з теплопостачання, -

                                              в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»в грудні 2010 р. поштою направив позов, що надійшов до Кіровського міського суду  12 січня 2011 р.   до ОСОБА_2,   що є власником квартири   про стягнення з неї  заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1  за період з 1 лютого 1997 р. до 30 листопада 2010 р. у розмірі  10992 грн. 83 коп., які вона, незважаючи на попередження, не сплатила та  не уклала договір  на реструктуризацію заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання.  Позивач вказав, що відповідачка фактично користується тепловою енергією, а  виробнича одиниця «Жданівкатепломережа»постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа»на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго»№124 від 18 квітня 2006 р., що є  правонаступником всіх прав та обов’язків ВО «Кіровськтепломережа».

Заочним рішенням Кіровського міського суду від 07 лютого 2011 р. (справа №2-38/2011 р.), ухваленому у справі за вищезазначеним позовом під головуванням судді Артеменко Л.І., позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»задоволені частково, а саме з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»стягнуто заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01 грудня 2002 р. по 31 жовтня 2010 р. включно у сумі 9.494, 63 грн. (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто чотири грн. 63 коп.) , понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 9524 грн. 63 коп. Крім того, з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 94 грн. 95 коп.

  Копія заочного рішення була   отримана ОСОБА_2 16 лютого 2011 р. та вона звернулася до суду 21 лютого 2011 (направивши в цей день поштою заяву) з заявою про перегляд заочного рішення щодо стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання.

Ухвалою Кіровського міського суду від 10 березня 2011 р. заочне рішення від 07 лютого 2011 р. скасоване, а справа призначена до розгляду на 10 год. 00 хв. 17 березня 2011 р.

Ухвалою Кіровського міського суду від 25 березня 2011 р. закрите провадження по справі за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості   по сплаті за постачання теплової енергії, -   в частині стягнення заборгованості за постачання теплової енергії  з 01 лютого 1997 р. до 01 грудня 2002 р. через наявність чинного рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17 січня 2003 р. (справа 2-182/2003 р.) , постановленого по спору між тими ж сторонами, про то й же предмет і з тих же підстав.

Представник позивача ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, зменшивши їх, та просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01 грудня 2002 р. до 30 листопада 2010 р. у сумі 10.005 грн. 72 коп.

             Відповідач ОСОБА_2 просила застосувати  позовну давність та відмовити у тій частині позову, строк позовної давності на яку сплив; визнала позов у межах строку позовної давності , проте  просили за період опалювального сезону 2008-2009 р. провести перерахунок з розрахунку 5,28 грн. за 1 кв.м, оскільки позивачем за вказаний період був застосований ніким не затверджений тариф 8,42 грн., який, як наслідок його не затвердження, не підлягав використанню теплопостачаючою організацією. Відповідач пояснила, що вона є власником квартири та споживачем теплової енергії в даній квартирі, проживає у ній, фактично користується послугами позивача, проте  за весь час проживання в квартирі не вчиняли ніяких дій, що свідчили б про добровільне визнання нею заборгованості за попередній час, за який позовна давність сплила, оскільки сплатила за весь цей час  у жовтні 2009 р. - 1266,71 грн., які були стягнуті з неї рішенням суду від 17 січня 2003 р.; потім провела ще чотири проплати: в травні 2010 р. –350 грн. за жовтень та листопад 2009 р.;  в червні 2010 р. - 400 грн. за листопад, грудень 2009 р.; в серпні 2010 р.- 300 грн. за січень 2010 р. та в листопаді 2010 р. 350 грн. за лютий 2010 р., про що вказала у представлених суду квитанціях про сплату. Відповідач пояснила, що на укладення договору реструктуризації заборгованості за послуги тепломережі не згодна.

           Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов повинен бути задоволений частково.

         Згідно  із  ст. ст. 67,68 ЖК України  плата за комунальні послуги ( водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572  від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов’язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не  встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України  саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов’язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов’язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

       Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються:  ЦК України,  

      Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

      “Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

       Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

       Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов’язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

            Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

        ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 14 грудня 1998 р..;   зареєстрована за даною адресою та проживає в даній квартирі ,   повинні нести  відповідальність по виконанню обов’язків по сплаті за спожиту теплову енергію   як власник квартири.  

ОСОБА_2 фактично користувалася послугами ВО «Кіровськтепломережа” з 1997 р. до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО “Жданівкатепломережа” з 01 липня 2006 р. до 30 листопада 2010 р., на цей час має нараховану їй заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до АДРЕСА_1 з 01 грудня 2002 р. до 30 листопада 2010 р. у сумі 10.005,72 грн.  , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії сплачувалося лише частково у 2009 та 2010 р., хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

  Оскільки строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, а у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі (а саме, відповідачами), є підставою для відмови у позові;

відповідач заявила про застосування строку позовної давності письмово  та усно під час судового засідання;

 згідно з випискою із особистого рахунку,  відповідачу ОСОБА_2 нарахована заборгованість в межах строку позовної давності  у сумі 4449 грн. 01 коп. за період з 01 грудня 2007 р. до 30 листопада 2010 р. (10.992,83 грн.–6543,82 грн.= 4449,01 грн.) або з врахуванням часткової відмови від позову у розмірі 987,11 грн. (в яких відмовлено попереднім рішенням 2003 р. за період до 01 грудня 2002 р.) також 4449,01 грн. за той же період з розрахунку 10.005,72- 5556,71 = 4449,01 грн. (де з розрахункових величин віднята сума, від якої відмовлено у позові, тобто 987,11 грн.), що є розрахунком за три роки до подачі позовної заяви, оскільки позовну заяву до суду направлено до суду поштою в грудні 2010 р., що за цією підставою може бути стягнута з відповідача.

      Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2   заборгованості у сумі 5556 грн. 71 коп., що виникла за період з 01 грудня 2002 р. до 01 грудня 2007 р. (10.005,72 грн. – 4449,01 грн. = 5556,71 грн.) ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити  через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

     При цьому  суд бере до уваги, що за період з 01 грудня 2007 р. до теперішнього часу     відповідачка не вчинила жодної дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, що знаходиться за межами строку позовної давності, бо тільки ці дії відповідно до ст. 264 ЦК України переривають перебіг строку позовної давності. Відповідачкою за весь цей період кошти вносилися лише частково, а саме за весь цей час внесено лише п’ять платежів:

-у жовтні 2009 р. - 1266,71 грн., які були стягнуті з неї рішенням суду від 17 січня 2003 р.;  

-в травні 2010 р. –   350 грн. за жовтень та листопад 2009 р.;

-в червні 2010 р. -    400 грн. за листопад, грудень 2009 р.;

-в серпні 2010 р. -    300 грн. за січень 2010 р. та

     -в листопаді 2010 р. 350 грн. за лютий 2010 р., про що вказала у представлених суду квитанціях про сплату та що не спростоване в судовому засіданні іншими доказами.

Крім того, суд вважає доречними та такими, що заслуговують на увагу вимоги відповідача вважати незаконним та необґрунтованим нарахування оплати за період з жовтня 2008 р. до травня 2009 р. за погодженими виконкомом тарифами 8,42 грн. через те, що такі тарифи ніким та ніколи на вказаний період затверджені , як того вимагає закон, не були, отже не було і підстав для застосування незатверджених тарифів 8,42 грн., а повинні були діяти встановлені та затверджені виконкомом до цього тарифи 5,28 грн.

             Набравшою законної сили постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 р. дії виконавчого комітету Кіровської міської ради щодо прийняття рішення “Про погодження тарифів на послуги теплопостачання для населення…” від 27 серпня 2008 р. №418 визнані неправомірними, а дане рішення визнане незаконним та скасоване в частині, що стосується погодження тарифів на послуги теплопостачання для населення. Дана постанова була прийнята через те, що виконком Кіровської міської ради під час прийняття даного рішення припустився чисельних порушень діючого законодавства, серед яких лише погодив тарифи, а не затвердив їх, незважаючи на те, що адміністрація в/о “Жданівкатепломережа” просила затвердити тарифи.

          Дане рішення суду було прийнято позивачем до виконання, підтвердженням чого є  нарахування після прийняття даного рішення оплати за попередніми тарифами 5,28 за 1 м кв., що мали місце до опалювального сезону 2008-2009 років.

Стаття 13 Закону України “Про теплопостачання”  від 02 червня 2005 р. №2633-1У зі змінами та доповненнями відносить встановлення тарифів на теплову енергію до  головних повноважень місцевого самоврядування в сфері теплопостачання.

Згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та (або) використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії. Позивач на період 2008-2009 року не здійснював комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та (або) не використовував нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, отже тарифи повинні були затверджуватися органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 р. №1875-1У із змінами та доповненнями, ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують  органи місцевого самоврядування законодавцем віднесені до другої групи, закріпленої п.2  ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.1 ч.1 ст.22 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виробник має право розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги першої та другої групи (пункт 3 частини першої ст. 14 цього Закону). Такі ж права має виконавець на підставі п.1 ч.1 ст.21 цього ж Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  :

порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України ;

виконавці/виробники  здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово- комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування;

органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як вбачається із наведеного аналізу нормами чинного спеціалізованого законодавства для органів місцевого самоврядування не передбачено функцію чи порядок погодження цін /тарифів на комунальні послуги.

          Адміністрація в/о «Жданівкатепломережа», що навіть не є суб’єктом господарювання, оскільки є структурною одиницею ОКП «Донецьктеплоенерго»і, відповідно, не є виконавцем/виробником  житлово-комунальних послуг (ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») зверталася до виконкому Кіровської міської ради з супровідним листом, в якому просила затвердити тарифи, проте рішенням виконкому Кіровської міської ради №418 від 27 серпня 2008 р. тарифи були лише погоджені для населення у розмірі 8,42 грн. на 1 кв.м загальної площі, проте не затверджені. Ніяким іншим чином чи органом тарифи так і не були затверджені на протязі всього опалювального сезону 2008-2009 р.

              Цей же факт встановлено набравшою сили постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 р., а тому відповідно до ч.3 ст. 61  ЦПК України не доводиться при розгляді інших справ відносно встановлених рішенням суду фактів.

Відповідно до ст.32 ч.2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  розмір плати за комунальні послуги розраховуються виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженому в установленому порядку.

Останнє до періоду опалення 2008-2009 років затвердження тарифів на послуги з теплопостачання для населення  відбулося рішенням виконкому Кіровської міської ради №251 від 16 серпня 2006 р. у розмірі 5,28 грн. за 1 кв.м загальної площі.

          Отже  у виробника послуг, тобто у позивача по справі, не було  підстав для застосування незатверджених тарифів 8,42 грн. в опалювальний сезон 2008-2009 р., оскільки вони в цей період затверджені ніякими органами не були взагалі, а отже не мали бути і застосовані відповідно до ст.32 ч.2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”,  а повинні були діяти встановлені до цього затверджені рішенням виконкому  16 серпня 2006 р. тарифи 5,28 грн., які, на погляд суду, і підлягають застосуванню за вказаний період.

           В зв’язку з чим, суд при  вирішенні даного позову про стягненні заборгованості за спожиту теплову енергію вважає за єдине законно можливе врахувати за опалювальний період 2008-2009 р. останні затвердженні на цей період тарифи, яким на цей час був тариф для населення 5,28 грн. за 1 кв.м, виходячи з цього, заборгованість у відповідача за період з 15 жовтня 2008 р. до 16 квітня 2009 р., виходячи з загальної площі її квартири 60,70 кв.м дорівнює:

    -за 17 днів жовтня 2008 р. –175 грн. 76 коп. (5,28 грн. х 60,70 = 320,50 : 31х17= 175,76 грн.) за мінусом повернення суми за неналежне опалення, яка , з розрахунку цього тарифу складе 113,73 грн. (оскільки за тарифом 8,42 за цей місяць повернення складало 181,36 грн.), тобто 64,71%, а залишкова сума заборгованості за 17 днів жовтня 2008 р. складає 62,03 грн. (175,76 грн. –113,73 грн. = 62,03 грн.) ;

     -за листопад 2008 р. –320,50   (5,28 грн. х 60,70 кв.м) за мінусом повернення суми за неналежне опалення, яка ,   з розрахунку цього тарифу складе 20,67 грн. (оскільки за тарифом 8,42 за цей місяць повернення складало 32,97 грн.), тобто 6,45%, а залишкова сума заборгованості за листопад 2008 р. складає 299,83 грн. (320,50   –20,67 грн. = 299,83 грн.);

     -за грудень 2008 р. –320,50   (5,28 грн. х 60,70 кв.м) за мінусом повернення суми за неналежне опалення, яка ,   з розрахунку цього тарифу складе 181,63 грн. (оскільки за тарифом 8,42 за цей місяць повернення складало 289,62 грн.), тобто 56,67%, а залишкова сума заборгованості за грудень 2008 р. складає 138,87 грн. (320,50   –181,63 грн. = 138,87 грн.);

      -за січень 2009 р. –320,50   (5,28 грн. х 60,70 кв.м) за мінусом повернення суми за неналежне опалення, яка ,   з розрахунку цього тарифу складе 46,54 грн. (оскільки за тарифом 8,42 за цей місяць повернення складало 74,19 грн.), тобто 14,52%, а залишкова сума заборгованості за січень 2009 р. складає 273,96 грн. (320,50   –46,54 грн. = 273,96 грн.);

         -за   лютий, березень 2009 р. –641,00 грн.(5,28 грн. х 60,70 кв.м = 320,50 грн. х 2 м);

        -за 15 днів квітня 2009 р. –160,25 грн. (5,28 грн. х 60,70кв.м = 320,50: 30дн. х 15дн.= 160,25 грн.),

      а всього за опалювальний період з 15 жовтня 2008 р. до  16 квітня 2009 р.  заборгованість відповідачів за вказаною квартирою площею 60,70 кв.м дорівнює  1575,94 грн. (62,03 грн. + 299,83 грн.+138,87 грн. + 273,96 + 641 грн. + 160, 25 грн.)

      замість нарахованих за особистим рахунком відповідачам за цей же період  за незатвердженими тарифами 8,42 грн. за 1 кв.м  загальної площі квартири –2513,14 грн. (98,92 грн. +478,12 грн.+221,47 грн.+ 436,90 грн. +511,09грн. + 511,09 грн. +255,55 грн.) із розрахунку  8,42 грн. х 60,70 кв.м = 511,09 грн. за кожен місяць.

         Враховуючи необґрунтованість нарахування послуг за період з 01 жовтня 2008 до 01 травня 2009 р. із застосуванням незатверджених взагалі ніякими органами, в тому числі і органами місцевого самоврядування тарифів 8,42 грн. за 1 кв.м  загальної площі квартири, суд вважає за необхідне в частині стягнення заборгованості у сумі  937 грн. 20 коп. (дев’ятсот тридцять сім грн. 20 коп.), що утворилася за період з 01 жовтня 2008 р. до  01 травня 2009 р. внаслідок  різниці між нарахуванням за послуги із застосуванням  використаних позивачем - виробником послуг незатверджених тарифів (2513,14 грн) та із розрахунку нарахувань за послуги опалення із використанням останніх затверджених виконкомом Кіровської міської ради тарифів (1575,94грн.),  ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити  за  безпідставністю позову в цій частині (2513,14 грн. –1575,94 грн. = 937 грн. 20 коп.).

        За період з жовтня 2009 р. до 30 листопада 2010 р. нарахування плати за постачання теплової енергії позивачем проведено вірно: за жовтень-грудень 2009 р. за розрахунком із тарифу 5,28 грн. за 1 кв.м площі, а потім за вже затвердженими рішенням виконкому Кіровської міської ради №608 від 04 грудня 2009 р. тарифами у розмірі 8,42 грн. за 1 кв.м загальної площі квартири.

         Суд вважає, що відповідач неналежним чином та несвоєчасно провадила сплату послуг по сплаті за постачання теплової енергії, а тому вважає за необхідне стягнути  з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за послуги по сплаті за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 загальною жилою площею 60,70 кв.м., як з власника :

 -за період з 01 грудня 2007 р. до 01 жовтня 2008 р. у розмірі 1357,76 грн.  ;

  -за період з 01 жовтня 2008 р. до 01 травня 2009 р. –1575,94 грн. ;

  -за період з 01 травня 2009 р. до 30 листопада  2010 р. –578,11 грн.,

             а в загальній сумі за період з 01 грудня 2007 р. до 30 листопада 2010 р. підлягає стягненню заборгованість за послуги по сплаті за постачання теплової енергії у сумі 3511 грн. 81 коп. (1357,76 грн. + 1575,94 грн. + 578,11 грн. =  3511 грн. 81 коп.)

          Заборгованість відповідача підтверджена витягом з особистого  рахунку відповідача, копія якого надана суду  позивачем та не спростована іншими доказами по справі.

   Рішенням Кіровської міської Ради № 5/53-1 від 24 грудня 2009 р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго”  в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” на підставі ст.  5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” ,   звільнено у 2010 році від сплати державного мита при поданні позовних заяв  до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

      Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

      Згідно ст. 88 ЦПК України  якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином,  з відповідача ОСОБА_2 підлягає  стягненню на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.,  що відповідає вимогам  ст .88 ЦПК України.

       Крім того, відповідно до  ст .88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №74 від 17 січня 2011 р. через Жданівське відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.

            Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”,  ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, суд, -

                                                                в и р і ш и в :

     Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості   по сплаті за спожиті послуги з теплопостачання задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок    № 26006300001260 в АТ “Злато банк” в м. Києві МФО 380612 ЗКПО 26221744   заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання по квартирі АДРЕСА_1 області  за період з 01 грудня 2007 р. до 30 листопада 2010 р. у сумі 3511 грн. 81 коп. (три тисячі п’ятсот одинадцять   грн. 81 коп. )

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. (п’ятдесят одна грн.).

    Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок  26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496  ЗКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.).

            В позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі  5556 грн. 71 коп. (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят шість грн. 71 коп.), що утворилася з 01 грудня 2002 р.  до 01 грудня 2007 р. по квартирі АДРЕСА_1 області,  ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити  через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

            В позові про стягнення з ОСОБА_2 решти заборгованості у сумі  937 грн. 20 коп. (дев’ятсот тридцять сім грн. 20 коп.), що була нарахована за період з 01 жовтня 2008 р. до  01 травня 2009 р. по квартирі АДРЕСА_1 області, ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити  за  безпідставністю позову в цій частині.

На  рішення  суду може бути  подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя:                                                                       Волкова  Н.Ю.