Справа № 22-ц-526/11Головуючий у 1-й інстанції Свачій І.М.
Категорія - 19Доповідач - Сташків Б.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Сташківу Б.І.
Суддів - Шевчук Г.М., Кузьми Р.М.,
при секретарі - Юрдига Н.Р.
з участю сторін - представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні ОСОБА_3 звернувся в суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 48 000 грн., посилаючись на те, що 6 жовтня 2009 року згідно довіреності, посвідченої нотаріусом, фактично придбав у відповідача за 6000 доларів США, що еквівалентно 48 000 грн., автомобіль марки HONDA Civic 1.6 I. Укласти договір купівлі-продажу даного автомобіля відповідач відмовлявся, мотивуючи певними складнощами, запевнивши, що автомобіль є цілком легалізований в Україні.
01 грудня 2009 року при намагання зняти автомобіль з реєстраційного обліку в м.Івано-Франківську, працівниками відділу ДАІ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області даний автомобіль було вилучено та тимчасово затримано у зв’язку з перебиттям індетифікаційного номера його кузова.
На вимогу ОСОБА_3 повернути отриманні кошти ОСОБА_2 відмовляється.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року позов задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 48 000 грн. сплачених за довіреність за користування автомобілем та 600 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує на те, що власником автомобіля є ОСОБА_4, якого необхідно було залучити до справи в якості співвідповідача, і йому були відомі будь-які обставини походження даного автомобіля. Крім того, апелянт вказує, що йому на підставі довіреності, власник автомобіля ОСОБА_4 з правом передоручення доручив зняти вказаний автомобіль з обліку в органах ДАІ, обміняти або продати його за ціну і на умовах на його розсуд, а також користуватись ним. Продавши даний автомобіль ОСОБА_2, він виручені кошти передав власнику, а тому не має підстав для стягнення цих коштів з нього.
Апелянт ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, а рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов суд виходив з того, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.1000 ЦК України, а саме укладено договір доручення і укладення данного договору не передбачає плати зі сторонни повіреного, а відповідач ОСОБА_2 безпідставно отримав від позивача ОСОБА_3 кошти на суму 6 000 дол.США за користування автомобілем, індефікаційні номера якого є перебитими і транспортний засіб затриманий працівниками ДАІ.
З такими висновками суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони достатньо мотивовані, підтверджені доказами, наявними в матеріалах і ґрунтуються на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довіреності ВМО №102600 від 06 жовтня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_2, в порядку передоручення від імені ОСОБА_4, який є власником автомобіля марки HONDA Civic 1.6 I, передав позивачу ОСОБА_3 цей автомобіль в користування з правом зняття з обліку в органах ДАІ, обміну або продажу цього автомобіля..
Згідно протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01 грудня 2009 року при намаганні позивача зняти з реєстраційного обліку в м.Івано-Франківську вказаний автомобіль відділом ДАІ Івано-Франківської області МВ УМВС України в Івано-Франківській області у нього було вилучено та тимчасово затримано у зв’язку з перебиттям ідентифікаційного номера автомобіля.
Договір купівлі-продажу автомобіля не укладався.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено і це підтверджує ОСОБА_2, що він отримав від позивача 6 000 доларів США.
Згідно вимог ст.1212 ЦК Укрїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події
Оскільки, після тимчасового затримання спірного автомобіля, ОСОБА_3 позбавлений можливості користуватись даним автомобілем, за що він заплатив ОСОБА_2 кошти в сумі 6 000 дол.США., то позивач у зв’язку з цим має право на повернення вказаної суми. Так як ОСОБА_2 в добровільному порядку не повернув ОСОБА_3 отримані кошти, то Тернопільський міськрайонний суд правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 48 000 грн., тому що відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків