Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Костенка А.М.
суддів : Ніколової Б.Ю., Фанди В.П.
при секретарі: Гриньовій А.М.
діючи відповідно до Закону України від 02.12.2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», розглянула адміністративну справу №22а-659 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду від 12 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо невиплати як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за період 2005-2008 роки та зобов’язання виплатити недовиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо невиплати як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за період 2005-2008 роки та зобов’язання виплатити недовиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення. Зазначав, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат у 2005-2008 рр. Однак, відповідач вказані виплати проводив у меншому розмірі і за період з 2005 р. по 2008 р. недоплатив йому 7798 грн. 30 коп. такої допомоги. Тому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі допомоги на оздоровлення за 2005- 2008 рр., стягнути на його користь недоотримані кошти у визначеному розмірі.
Постановою Нетішинського міського суду від 12 листопада 2009 року позов задоволено. Постановлено визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за період 2005-2008 рр. Зобов’язано відповідача виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми на оздоровлення за період з 2005 по 2008 роки відповідно до ст. 48 Закону ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Ходоровський Б.В. Справа № 22а-659
Доповідач –Ніколова Б.Ю. Категорія № 10.3.1
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із п’яти мінімальних заробітних плат на час їх виплат за відповідний період з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального
права. Вказує, що управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради не наділене повноваженнями щодо перерахунку зазначеної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, воно не може змінити видатки, які визначені чинним законодавством. На даний час будь-яких рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про перегляд норм права щодо цього не існує, тому відсутні підстави для зміни розмірів виплат.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана постанова суду в частині зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми на оздоровлення за 2006 р. та 2008 р. - скасуванню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд правильно керувався положеннями абзацу 4 ч.ч. 4, 7 ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якого щорічна допомога учасникові ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Разом з тим з висновками суду про те, що для виплат позивачу в такому розмірі на 2006 р. та 2008 роки не вбачається будь-яких обмежень, повністю погодитися не можна.
Встановлено, що дія цієї норми закону в частині виплати компенсацій і допомоги у наведеному розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати зупинена на 2006, 2007, 2008 роки (Закон України від 20.12.2005 р. №3235, Закон України від 19.12.2006 р. №489-V, Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”).
Згідно Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та 22.05.2008 р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 зупинення дії Закону України №796-ХІІ, передбачене п.30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та підпунктом 11 п. 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно обставин справи виплата одноразової допомоги на оздоровлення у 2007-2008 роках позивачу була здійснена у листопаді 2007 р. та квітні 2008 р. в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р., тобто в квітні 2008 р. до набрання чинності зазначеним рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р., та в листопаді 2007 р. –після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р.
Вирішуючи даний спір, суд наведені обставини до уваги не прийняв та не врахував, що на час виплати допомоги позивачу (в квітні 2008 р.) за 2008 рік зупинення дії ст. 48 Закону №796-ХІІ відповідно до Закону „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не було визнане неконституційним, тобто діяли норми цього Закону, що свідчить про те, що відповідач при виплаті позивачу спірної суми на оздоровлення в квітні 2008 р. діяв відповідно чинного на час виплати законодавства та провів такі виплати визначені Законом про Державний бюджет України на 2008 р. Тому дії відповідача при виплаті сум на оздоровлення в квітні 2008 р. були правомірними, відповідали діючим нормам закону, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За наведених підстав оскаржувана постанова суду в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 та 2008 роки підлягає скасуванню з ухваленням колегією суддів в цій частині нової постанови про відмову в позові стосовно цих вимог.
Що стосується висновків суду про стягнення з відповідача на користь позивача допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки, то в цій частині постанова суду є законною і обґрунтованою і підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування її в цій частині не вбачається.
Задовольняючи вимоги позивача в цій частині, суд обґрунтовано виходив з того, що дія ст. 48 Закону України №796-ХІІ на 2005 рік не була зупинена, а строк звернення до суду ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, у зв’язку з чим він підлягає поновленню.
Посилання управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради на відсутність бюджетного фінансування компенсаційних виплат, передбачених ст. 48 Закону України №796-ХІІ, не можна визнати підставними, оскільки така обставина не може бути причиною невиконання покладених на управління зобов’язань щодо виплати позивачу сум на оздоровлення за 2005 та 2007 роки. Задовольняючи вимоги позивача в цій частині, суд правильно виходив з того, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Постанова суду у частині задоволення вимог позивача про стягнення коштів на оздоровлення за 2005 та 2007 роки є законною і обґрунтованою і в цій частині підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
постановила :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради задовольнити частково.
Постанову Нетішинського міського суду від 12 листопада 2009 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 р. та 2008 р. скасувати і в цій частині вимог йому відмовити в позові.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова