Справа 22ц-10363\2006. Головуючий у суді 1 інстанції Тарасенко К.В.
Категория 44 \4\ Доповідач Карнаух В.В.
РІШЕННЯ Іменем України
2006 року липня 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Михайлів Л.В.,
суддів: - Соколан Н.О., Карнаух В.В.,
при секретарі - Кобзєвій К.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника військової частини АЗ840 ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005 р. за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3840 про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 в березні 2004 року звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини А 3840 на його користь 351,63 грн. компенсації за несвоєчасну виплату грошового утримання; компенсації виплат замість речового майна на березень 2000 р. у розмірі 2182,46 грн., 713,66 грн. - компенсації за затримку виплат замість речового майна; 2128,06 грн. компенсації замість речового майна за перід з березня 2000 р. по день звільнення; 38,31 грн._- компенсації за прострочку виплати цієї суми; 2650,56 грн. - недоплати за вислугу років; 874,68 грн. - недоплати премій. В липні 2004 року позивач звернувся до суду з додатковим позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 110 грн.18 коп. компенсаціїї за харчування та 3 500 грн. моральної шкоди.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005 року
3 відповідача на користь ОСОБА_2. стягнуто 351,63 грн. компенсації за несвоєчасну
виплату грошового утримання, яке складається з заробітної плати за грудень 2003 року у
розмірі 467 грн.26 коп. та вихідної допомоги у розмірі 19068,42 грн.; 2182,46 грн.-
компенсації замість речового майна станом на березень 2000 року; компенсацію за
затримку виплат замість речового майна - 713,66 грн.; компенсацію замість речового
майна за період з березня 2000 р. по день звільнення -2128,06 грн. та компенсацію за
прострочку цих виплат у розмірі 38,31 грн.;недоплату за вислугу років - 2650,56 грн.;
недоплату премій у розмірі 874, 68 грн.. Додатковим рішенням того ж суду від 26 вересня
2005 року з відповідача на користь ОСОБА_2. стягнуто грошову компенсацію замість
норм харчування - 110,18 грн., а також стягнуто з відповідача на користь держави
держмито у розмірі 90,48 грн. В задоволені позову в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду від
04 квітня 2005 року в частині стягненя компенсації за несвоєчасну виплату грошового
утримання в розмірі 351,63 грн., компенсації за затримку виплат замість речового майна у
розмірі 713,66 грн., компенсації замість речового майна за період з березня 2000 року до
звільнення у розмірі 2128,06 грн., компенсації за несвоєчасні виплати у розмірі 38,31 грн.,
недоплати за вислугу років у розмірі 2650,56 грн. та недоплати премій у розмірі 874,68
грн., оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права; в іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Позивач заперечує проти апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення, яке відповідає діючому законодавству.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації в сумі 351,63 грн. за несвоєчасну виплату грошового утримання при звільненні , про стягнення компенсації замість речового майна з березня 2000 р. по день звільнення у розмірі 2128,06 грн. та за затримку виплат грошової компенсації замість речового майна у розмірі 713,66 грн. і 38,31 грн.; про стягнення недоплати за вислугу років у розмірі 2650,56 грн. і недоплати премій у розмірі 874,68 грн. з постановленням нового рішення відповідно до п.З ч.І ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2. в частині стягнення компенсації за несвоєчасну виплату грошового утримання, суд посилався на ст.ст. 9,17 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та на ст.ст. 1,3 Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв,язку з порушенням строків їх виплати".
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки відповідно до вимог ст.1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв,язку з порушенням строків їх виплати", під доходами слід розуміти грошові доходи, які громадяни одержують на території України і які не мають разового характеру. Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення компенсації за несвоєчасну виплату грошового утримання при звільненні у розмірі 351,63 грн., помилково виходив із того, що обидва ці платежі підлягають компенсації і прокомпенсував повністю суму 19 535, 68 грн.. Однак, одноразові виплати, якими є грошова допомога при звільненні позивача у розмірі 19068,42 грн., є виплатою разового характеру і компенсації не підлягає. Компенсації підлягає лише несвоєчасно виплачена заробітна плата позивача за грудень 2003 року, яку не оспорює відповідач і яка становить 6,54 грн., виходячи з розрахунку: 467,26x0,014.; цю суму необхідно стягнути на користь позивача, а в іншій частині цих вимог у розмірі 345 грн.09 коп. \ 351,63 грн. - 6,54грн. \ слід відмовити.
З цих же підстав не підлягають стягненню також компенсаційні виплати за затримку виплат грошової компенсації за речове майно у розмірі 713,66 грн. і 38,31 грн., оскільки ці виплати також носять разовий характер. У зв,язку з чим колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 слід відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-111 "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" з березня 2000 року призупинена дія частини другої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема, в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна. Таким чином, рішення суду щодо виплати грошової компенсації вартості речового майна, що належить до видачі позивачу після березня 2000 року в розмірі 2128,06 грн., не відповідає положенням зазначеного Закону і в цій частині позову Бондарю С.В., на думку колегії суддів, слід відмовити.
Виплата надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України передбачена Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389\2003. Відповідно до п.1 Указу Міністрові оброни України надане право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України у
відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби. При цьому в Указі зазначені граничні розміри надбавок. Порядок і умови їх виплати визначаються Міністром оборони України, виходячи із наявних коштів на утримання Збройних Сил України на поточний рік. До 1 листопада 2003 року розмір надбавки для позивача, виходячи із стажу його роботи понад 20 років, був встановлений у розмірі 15% \ розпорядження МО України від 26 травня 2003 року №146\2094 в листопаді-грудні 2003 року-70% \ розпорядження МО України від 13 листопада 2003 року №146\1\11\463 та від 25 грудня 2003 року №146\1\11\530\ , відповідно до яких і була нарахована позивачу вищеназвана надбавка. У зв,язку з чим позивачу слід відмовити в задоволенні позову в цій частині, а виходячи з цього, позивачу слід відмовити і в задоволенні позову в частині стягнення недоплати премій, оскільки недоплату премій він пов,язує з недоплатою надбавок за вислугу років.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача військової частини АЗ840 держмито на користь держави у розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача військової частини АЗ 840 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005 року в частині стягнення з військової частини АЗ 840 на користь ОСОБА_1 компенсації на несвоєчасну виплату грошового утримання при звільненні у розмірі 351,63 грн., компенсації замість речового майна за перід з березня 2000 року по день звільнення у розмірі 2182,46 грн., компенсації за затримку виплат замість речового майна у розмірі 713,66 грн. та 38,31 грн., про стягнення недоплати за вислугу років у розмірі 2650,56 грн. та недоплати премій у розмірі 874,68 грн. скасувати.
ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з військової частини АЗ 840 компенсації за несвоєчасну виплату грошового утримання при звільненні у розмірі 345,09 грн., компенсації замість речового майна за період з березня 2000 року по день звільнення у розмірі 2182,46 грн., компенсації за затримку виплат замість речового майна у розмірі 713,66 грн. та 38,31 грн., про стягнення недоплати за вислугу років у розмірі 2650,56 грн. та недоплати премій у розмірі 874,68 грн. відмовити.
Стягнути з військової частини АЗ 840 на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за грудень 2003 року у розмірі 6,54 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути
оскаржено до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання ним
законної сили.