Справа №   1-102/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

3 березня 2011 року                                                              м. Кам’янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді            -  Мантуляка Ю.В.

                         з участю секретаря            -  Зінкевич Д.О.

              прокурора                      -  Скринника М.В.

   потерпілих                    -  ОСОБА_1, ОСОБА_2

   захисника                    -  ОСОБА_3

   підсудного                    -  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам’янець-Подільського міськрайонного суду справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Білобожниця Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2000 року за ч.2 ст.142, ч.3 ст. 42 КК України до п’яти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі  22 грудня 2004 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

6 листопада 2010 року біля 16 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, під час суперечки з вітчимом ОСОБА_5, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс йому численні удари руками в область живота, грудної клітки та голови. Після цього, ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел та взявши ОСОБА_5 руками за нижні кінцівки, витягнув останнього на вулицю, де положивши на землю біля входу в будинок, наніс удар ногою в область верхньої частини тулуба. В результаті вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: травматичного розриву брижі тонкої кишки з ушкодженням нижніх віток брижової артерії, масивного крововиливу в брижу тонкої кишки, крововиливу в підшкірно-жирову клітковину та прямий м’яз живота ліворуч в навколопупковій області, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення і мають прямий причинний зв'язок з наступленням смерті ОСОБА_5, а також переломів 2-3-4-5-6-7-8-9 ребер, крововиливів в широкий м’яз спини на рівні 4-5-6 ребер, крововиливів в міжреберні м’язи в 3-4-5-6-7-8-9 міжреберних проміжках, які мають ознаки середніх тілесних ушкоджень, які приводять до тривалого розладу здоров’я і в деякій мірі опосередковано сприяли скорішому наступленню смерті; 2-х крововиливів в області слизової оболонки верхньої та нижньої губи; крововиливів в м’які тканини в лобній області справа з розповсюдженням на скроневу область; 2-х синяків в тім’яній ділянці праворуч, в скроневій ділянці, ран в виличній ділянці ліворуч, 7-х подряпин лінійної форми в лобній області справа і зліва, в виличній області зліва, щічній ділянці зліва, 7-х садин в міжлопатковій області справа, поперековій ділянці справа, на рівні правої лопатки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Від спричинених ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 помер на місці події.  

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав частково, оскільки вважає, що наніс менше восьми ударів потерпілому, а також, що від його ударів не могла наступити смерть. Від дачі показань згідно ст.63 Конституції України відмовився.

Разом з тим, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів підтверджується сукупністю перевірених судом доказів.

Так, допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 6 листопада 2010 року, зранку він вжив спиртне, і коли перебував в дома, його роздратував вітчим, який був у стані сп’яніння та який почав голосно кликати матір, яка в той час була на роботі. Тоді ж він наніс два чи три удари рукою в живіт. Після того як вітчим пригрозив зарубати його, він знову декілька разів його вдарив рукою в область живота та грудей, і взявши за ноги, виволік на вулицю. Чи наносив там удари на час допиту не пам’ятав (а.с.38-39, 69,185-186).

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 6 листопада 2010 року коли вона перебувала на роботі до неї зателефонував її син ОСОБА_4 та по телефону повідомив, що викинув ОСОБА_5 на вулицю. По телефону вона почула, що син перебував у збудженому стані та був п’яний. Вона відразу ж зателефонувала до сина ОСОБА_2 та попросила, щоб він швидше їхав додому та з’ясував, що сталося. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував і попросив викликати швидку допомогу, тому вона побігла до місцевої лікарні, з якої із медичними працівниками приїхала додому. В дома на вулиці вони виявили чоловіка, який був без ознак життя. Тоді ж в будинку виявила сліди крові. ОСОБА_4 вийшовши із будинку,  сказав, що ОСОБА_5 побив він.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 6 листопада 2010 року до нього зателефонував племінник ОСОБА_2, який повідомив про смерть брата. Коли він приїхав на місце події, застав лікарів, які надавали брату невідкладну допомогу.

Як показав свідок ОСОБА_2 6 листопада 2010 року зранку він поїхав у сусіднє село. Там до нього зателефонувала мати, яка попросила терміново поїхати додому та з’ясувати, що там сталося, оскільки по телефону їй брат сказав, що викинув батька із будинку. Коли він на власному скутері під’їхав додому, то побачив біля будинку на траві батька, який лежав без свідомості та хрипів. Він відразу ж зателефонував до матері та попросив викликати швидку допомогу. В будинку він побачив ОСОБА_4, який лежав на ліжку та пив горілку. На його запитання, навіщо він побив батька, не відповів.

Із показань ОСОБА_6 встановлено, що вона на початку листопада 2010 року поралася на присадибній ділянці, яка розташована поряд із будинковолодінням ОСОБА_2. Її увагу привернув ОСОБА_4 який говорив із кимось, який лежав на землі, однак із ким саме вона не побачила, так як той перебував у траві. Тоді ж побачила, що ОСОБА_4, взявши когось за ноги, потягнув в напрямку будинку, де поклавши тіло на землю, наніс невідомому удар ногою зверху вниз. Тоді ж ОСОБА_4, перебуваючи на подвір’ї, до когось телефонував. Через деякий час приїхав ОСОБА_2, а згодом швидка допомога.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що на початку листопада 2010 року до Жванецької дільничної лікарні прибігла ОСОБА_1, яка попросила терміново на автомобілі швидкої допомоги поїхати за місцем її проживання. Коли вони приїхали до місця її проживання, виявили ОСОБА_5, який лежав без свідомості на землі біля будинку. Вжиті невідкладні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілому не дали результатів і було констатовано його смерть. Тоді ж біля будинку вона побачила ОСОБА_4, який всім присутнім повідомив, що саме він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5

Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується даними здобутими під час огляду місця події 6 листопада 2011 року, в ході якого біля будинку АДРЕСА_1 зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, виявлено труп ОСОБА_5 із тілесними ушкодженнями (а.с.7-14).  

В ході відтворення обстановки та обставин події 7 листопада  2010 року ОСОБА_4 на місці показав, яким чином він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 (а.с.43-55).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №424 від 26 листопада 2010 року на светрі, який вилучено у ОСОБА_4, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 (а.с.108-109).

Згідно із висновком судово-імунологічної експертизи №422 від 26 листопада 2010 року на светрі, який вилучено в ході огляду місця події 6 листопада 2010 року, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4 (а.с.116-117).

Як встановлено із висновку судово-імунологічної експертизи №423 від 26 листопада 2010 року на марлевому тампоні з речовиною, вилученою в ході огляду місця події 6 листопада 2010 року, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 (а.с.124-125).

Із висновку судово-імунологічної експертизи №421 від 26 листопада 2010 року на частині лінолеуму, вилученого в ході огляду місця події 6 листопада 2010 року, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 (а.с.132-133).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №217 від 20 грудня 2010 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: ушкодження групи «А»:  травматичний розрив брижі тонкої кишки з ушкодженням нижніх віток брижової артерії, масивний крововилив в брижу тонкої кишки, крововилив в підшкірно-жирову клітковину та прямий м’яз живота ліворуч в навколо пупковій області. Тілесні ушкодження вказані в групі «А»які привели до кровотечі в черевну порожнину  (1880 мл.) з подальшим розвитком гострої крововтрати, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення  і мають прямий причинний зв'язок з наступленням смерті ОСОБА_5 Крім того, виявлені ушкодження групи «Б»:   перелом 4 ребра зліва (прямий, розгинальний) по передньо під пахвовій лінії,  перелом 7 ребра (прямий, розгинальний) ліворуч по середньо під пахвовій лінії, перелом 8-9 ребер (прямі, розгинальні) по передньо під пахвовій лінії зліва, переломи 2-3-4-5-6 ребер (непрямі, згинальні) по середньо під пахвовій лінії праворуч, крововилив в широкий м’яз спини праворуч на рівні 4-5-6 ребер по задньо-підпахвовій лінії, крововилив в міжреберні м’язи в 3-4-5-6-7 міжреберних проміжках по передньо та середньо під пахвовими лініям; крововилив в міжреберні м’язи 5-6-7-8-9 міжреберних проміжків ліворуч по задньо та середньо під пахвовими лініям. Тілесні ушкодження вказані в групі «Б»мають ознаки середніх тілесних ушкоджень, які приводять до тривалого розладу здоров’я і в деякій мірі опосередковано сприяли  скорішому заступленню смерті потерпілого. Також виявлені ушкодження групи «В»: 2 крововиливи в області слизової оболонки верхньої та нижньої губи повернутої в порожнину рота, крововилив в м’які тканини в лобній області справа з розповсюдженням на скроневу область праворуч, 2 синяка в тім’яній ділянці праворуч в скроневій ділянці справа. Тілесні ушкодження в групі «В»мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження в групі «А», «Б»та «В»могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами по механізму «удар», при чому в область правих відділів грудної клітки по механізму «удар-здавлення»з найбільшою вірогідністю ззаду на перед. Травмування в області голови, грудної клітки, живота могли наноситись кистю зібраною в кулак, або взутою ногою не менше 8 ударів. Крім того, виявлено ушкодження групи «Г»: рана в виличній ділянці ліворуч, сім подряпин лінійної форми в лобній області справа і зліва в виличній області зліва, щічній ділянці зліва, які могли утворитися внаслідок дії предметів ріжучою поверхнею по дотичній мають ознаки легких тілесних ушкоджень; ушкодження групи «Ґ»: сім садин в міжлопатковій області справа, поперековій ділянці справа, на рівні правої лопатки, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів з шершавою поверхнею по механізму «тертя», мають ознаки легких тілесних ушкоджень, можливо внаслідок активного переміщення, волочіння за нижні кінцівки потерпілого по ґрунту, або об інші схожі на ґрунт предмети.

Всі вище вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 могли утворитися при житті в швидкій послідовності одне за одним, незадовго перед заступленням смерті. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 явилися гостра крововтрата, яка виникла внаслідок закритої тупої травми черевної порожнини в вигляді травматичного розриву брижі тонкої кишки з ушкодженням брижових артерій. Смерть ОСОБА_5 могла наступити біля 3-6 годин тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи трупа (а.с.160-163).

Із висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №247 від 15 грудня 2010 року встановлено, що ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, не страждав таким і на період скоєння інкримінованого йому злочину, а виявляв та виявляє органічний розлад особистості внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми з легкими змінами, ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, проте він міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 в період скоєного в будь-якому хворобливому психічному стані не знаходився, а тому міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент скоєння злочину ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту, сильного душевного хвилювання не знаходився (а.с.79-81).

Судом не приймаються до уваги доводи підсудного ОСОБА_4 про те, що він наніс лише чотири удари ОСОБА_5, від яких не могли утворитися вказані у висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, оскільки як встановлено із його показань на досудовому слідстві він не пам’ятав усіх подій через стан сп’яніння, в тому числі,  чи наносив на вулиці вітчиму удари, а також вказував приблизну кількість нанесених ударів у будинку. Натомість чисельність нанесених ударів, від яких могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_5, об’єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Дії ОСОБА_4, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, судом кваліфікуються за ч.2 ст. 121 КК України.

При призначені покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують  та обтяжують покарання.

Зокрема, суд  враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину. Обставини, які пом'якшують покарання, відсутні. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий, однак позитивно характеризується за місцем проживання.

Судом не враховується зазначена в обвинувальному висновку обставина, що обтяжує покарання, тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки ця обставина є ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що впливає на його кваліфікацію, і відповідно до ч.4 ст.67 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання  як таку, що його обтяжує.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4  залишити попередню – утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 3 березня 2011 року.  Зарахувати в строк відбуття покарання час утримання під вартою з  6 листопада 2010 року по 3 березня 2011 року.

                    Речові докази: вирізку з лінолеуму, вирізку тканини, зразок крові, контрольний марлевий тампон, зразок крові та нігтьові зрізи ОСОБА_4, які зберігаються в камері схову СУ УМВС України в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили знищити (а.с.172-173).           Чоловічий светр, вилучений у ОСОБА_4,  який зберігається в камері схову СУ УМВС України в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 (а.с.172-173). Чоловічий светр, вилучений в ході огляду місця події 6 листопада 2010 року,  який зберігається в камері схову СУ УМВС України в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили повернути  ОСОБА_1 (а.с.172-173).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його  проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя

Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду                                                            

Ю. В. Мантуляк