Справа 22-10603\2006 Головуючий
в першій інстанції - Кулігіна Т.Д.
Категорія 21(1 ) Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
Іменем України
Року 2006 липня 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді Михайлів Л.В. суддів - Карнаух В.В., Барильської А.П. при секретарі - Кобзєвій К.І.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Мороз Нінель Юріївни, представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» - Коничевої Тетяни Вікторівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди , -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 28.550 грн. 47 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 17.904 грн. 04 коп., на користь держави стягнуто державне мито в сумі - 464 грн. 54 коп.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонд соціального страхування) стягнуто заборгованість по щомісячних страхових виплатах у розмірі 24.447 грн. 02 коп., а також встановлено стягувати щомісячно з 01
березня 2005 року по 1.320 грн. 25 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 липня 1994 року -2; з 01 січня 1996 року 2,5 ; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року та липні 1994 року середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
ВАТ «Суха Балка» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Представники ВАТ "Суха Балка" - Коничева Т.В. та Фонду соціального страхування - Мороз Н.Ю. підтримали свої апеляційні скарги, вважають рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства.
Позивач ОСОБА_1 заперечує проти апеляційних скарг, вважає рішення суду правильним.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ВАТ "Суха Балка" з 1978 року по 1987 рік, в тому числі і на посаді підземного прохідника з повним робочим днем у підземних умовах.
В результаті нещасного випадку, який стався на підприємстві 15.02.1987 року та згідно висновку ЛТЕК від 02 червня 1988 року, позивачу встановлено 60 % втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, починаючи з 01 липня 1988 року - безстроково.
Згідно наказу №НОМЕР_4 по ВО «Кривбасруда» тресту «Кривбасшахтобуд» відповідачем ВАТ "Суха Балка" було призначено виплати у відшкодування шкоди здоров'ю ОСОБА_1
До 01.03.1993 року відповідач ВАТ «Суха Балка» виплачував відшкодування шкоди з розрахунку середнього заробітку, базового по професії з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та помилково - ступеня втрати професійної працездатності - 45%. Проте після звернення позивача до ВАТ «Суха Балка» із заявою щодо помилкового застосування ступеня втрати професійної працездатності - 45%, відповідачем було видано відповідні накази № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про перерахунок раніше виплачених сум відшкодування шкоди відповідно до відсотку втрати професійної працездатності.
Таким чином у період до 01.07.1994 року, з урахуванням призначених та виплачених доплат, між сторонами не виникає спір щодо розміру відшкодування шкоди.
Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період, починаючи с 01 липня 1994 року, коли відповідач своїм наказом № 543 від 29 липня 1994 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства" збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, але не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу.
Частково задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2 при перерахунку сум відшкодуванні шкоди з 1.07.1994 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства», і коефіцієнта 2.5 з 1.01.1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій від 28.12.1995 року №1982.
Доводи ВАТ "Суха Балка" і Фонду соціального страхування про незастосування з 1.07.1994 року коефіцієнта 2, і необхідності застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного збільшення заробітної плати, що становить 1,25, безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві. ВАТ «Суха Балка» не надав суду доказів зміни структури заробітної плати, а з 1.07.1994
року наказом № НОМЕР_3 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства» підвищив в 2 рази тарифні ставки (посадові оклади), і з 1.01.1996 року - в 2.5 рази підвищив тарифні ставки ( посадові оклади) на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій відповідача від 28.12.1995 року № 1982 без будь- яких змін в структурі заробітної плати.
Таким чином, суд правильно відхилив доводи обох відповідачів та стягнув на користь позивача ОСОБА_1 з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у розмірі - 28.550 грн. 47 коп., з Фонду соціального страхування -заборгованість по страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2005 року у розмірі - 24.447 грн. 02 коп. і щомісячно, починаючи з 01 березня 2005 року страхові виплати у розмірі 1.320 грн. 25 коп.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи ВАТ «Суха Балка» про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій постановою Кабинету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997 року № 142 і 23.04.1999 року № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 , від 09.08.2001 року № 958 і від 31.03.2003 року № 430, передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасною виплатою цих сум.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача ВАТ "Суха Балка" на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку 17.904 грн. 04 коп.
Доводи відповідача ВАТ "Суха Балка" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях грошових вимог, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( ст. 235), орган, який розглядає спір, має право
винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь - яким строком.
Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком и підлягають коригуванню у зв'язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.
Інші доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються матеріалами справи та висновками суду
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненням сторін, рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому обидві апеляційні скарги необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.