Справа № 22ц - 10131\2006 Головуючий в 1 інстанції Демиденко Ю.Ю..
Категорія № 21(1 У) Доповідач - Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
2006 року липня 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: - судді Михайлів Л.В.
суддів: - Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі - Кобзєвій К.І.,
за участю : позивача ОСОБА_1,
представника відповідача вїкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" Юфєрєвої Олени Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 березня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривомоу Розі про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування шкоди, про поновлення строку для звернення до суду з позовом -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" ( надалі- ВАТ "Півн. ГЗК"), про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди, і просив суд стягнути з відповідача на його користь суму недоплати по щомісячним виплатам відшкодування шкоди в розмірі 2060,52 грн. , а також просив зобов'язати відповідача, починаючи з 01.12.2001р. виплачувати йому виплати у відшкодування шкоди здоров,ю по 276,55 грн. щомісячно до зміни обставин, які тягнуть їх перерахунок, також просив поновити йому строк для звернення до суду з даним позовом.
У подальшому позивач неодноразово змінював та доповнював свої позовні вимоги і в остаточному варіанті просив суд стягнути на його користь з відповідача ВАТ "Півн.ГЗК" недоплату у відшкодування шкоди у розмірі 3254,28 грн., поновити йому строк для звернення до суду з даним позовом; стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі (надалі- Фонд соцального страхування) недоплату відшкодування шкоди за перід з 01.04.2001. по 01.05.2004. - 2048 грн.17 коп.; проводити йому щомісячні страхові виплати по 449 грн.23 коп., починаючи з 01.05.2004. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 березня 2005 р.позов задоволено частково: з відповідача ВАТ "Півн.ГЗК" на користь ОСОБА_1 стягнуто 629 грн. 85 коп. недоплат по щомісячним платежам відшкодування шкоди здоров.ю за перід з 01.11.1996. по 01.02.1998. В іншій частині в позову відмовлено. Суд визнав, що позивач не пропустив строк для звернення до суду з даним позовом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки
висновки суду не відповідають обставинам по справі, судом порушені норми матеріального права.
В апеляційній скарзі ВАТ "Півн.ГЗК" ставить питання про зміну рішення суду, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі, оскільки у зв,язку з застосуванням коефіцієнтів 1,4 з 01.11.1996. та 1,4 з 01.02.1998. заробітна плата по комбінату фактично не підвищилася, крім того, позивач пропустив строк для звернення до суду з таким позовом без поважних причин.
ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу і просив скасувати рішення суду, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають обставинам по справі, судом порушені норми матеріального права, проти апеляційної скарги Півн.ГЗК заперечує, вважає їх доводи необгрунтованими.
Представник відповідача Юфєрєва О.М. свою апеляційну скаргу підтримала, проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечувала, вважає, що позивачу слід відмовити в задовлені позову у повному обсязі.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача Півн.ГЗК підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_1 - частковому задоволенню, а рішення суду- частковому скасуванню з постановленням нового рішення відповідно до вимог ч.І п.4ст. 309 ЦПК України, про часткове задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач з 1963 року по 01.04.1993 рік працював машиністом екскаватора 6-го розряду Першотравневого РУ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 1984 р. позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності і 2 група інвалідності. Надалі при повторних оглядах відсоток втрати працездатності не змінювався.
Позивачу були призначені щомісячні виплати, які до 01.11.1996 року, ним не оспорюються.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по щомісячним виплатам у відшкодування шкоди здоров.ю за перід з 01.11.1996. по 01.02.1998. у розмірі 629 грн. 85 коп., суд першої інстанції правильно керувався спільною постановою адміністрації і профкому ВАТ «Півн.ГЗК» № 215 \55 від 28.11.1996 року, згідно якої тарифні ставки і посадові оклади працівників були збільшені в 1.4 рази, проте, в порушення вимог п. 28 абз.5 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472, із змінами і доповненнями (далі "Правил відшкодування шкоди...), , які діяли на час виникнення між сторонами правовідносин, відповідно до якого розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві, і перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, перерахунок щомісячних виплат позивачу проведений не був. І лише рішенням комісії по трудовим спорам ВАТ «Півн.ГЗК» № 95\15 від 20.05.1998 року був проведений перерахунок розміру щомісячних виплат відшкодування шкоди на коефіцієнт 1.4 з 01.02.1998 року, а не з 01.11.1996 року. Таким чином, сума заборгованості за період з 01.11.1996 року по 01.02.1998 року склала 629 грн.85 коп., яку суд правильно стягнув на користь позивача. І рішення суду в цій частині повинно залишитися без змін.
Відмовляючи в застосуванні коефіцієнтів підвищення тарифних ставок 1.4- з 01.01.2000р., 1.2-з 01.01.2001р. суд виходив з того, що з 01.01.2000 року на підприємстві відповідача вірно застосований коефіцієнт 1.156, а з 01.01.2001р. реального росту тарифних ставок не відбулося, не дивлячись на прийняття спільної постанови адміністрації і профкому відповідача № 725.27 від 11.12.2000р. і протоколу № 11 від 08.12.2000р..
Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо, тому що він протирічить обставинам по справі.
Як вбачається із наказу № 2 від 05.01.2000р. " Про приведення тарифних ставок і посадових окладів робітників комбінату у відповідність с колективним договором на 2000 рік" тарифні ставки на підприємстві були підвищені в 1.4 рази, що підтверджується також
додатком № 4 до колективного договору на 2000 рік " \а.с.____ т.2\ та довідки \ т.2 а.с._____ \
відповідно до яких, розмір погодинної тарифної ставки машиніста екскаватора станом на січень 2000 року склав 1,957, розмір погодинної тарифної ставки за вказаною професією станом на грудень 1999 р.склав відповідно до довідки відповідача 1,396. Однак, розмір відшкодування шкоди у зв.язку з ушкодженням здоров,я позивачу відповідачем збільшений тільки в 1,156 рази.
Виходячи з того, що середньомісячний заробіток машиніста екскаватора 6-го розряду
після підвищення тарифних ставок станом на 01.01.2000. становив 457грн., розмір
втраченого заробітку позивача 164 грн.61 коп.
збільшений у 1,4 рази буде складати 230 грн. 46 коп., в перерахунку на 100% середньої заробної плати відповідного працівника складе 460 грн.92 коп., що перевищує середній заробіток по професії позивача. В даному випадку розмір відшкодування шкоди повинен становити 228 грн.50 коп., виходячи з розрахунку: 457:100%х50% до слідуючого підвищення тарифних ставок відповідно до п. 28 "Правил...".... Щомісячна недоплата складає 38 грн. 20 коп., а недоплата за перід з 01.01.2000. по 01.01.2001.-458 грн.40 коп. із розрахунку: \228,5-190,3\х12 місяців.
Спільною постановою адміністрації і профкому ВАТ «Півн.ГЗК» № 725\27 від 11.12.2000 року " Про встановлення тарифних міжрозрядних коефіцієнтів та почасових тарифних ставок для робітників, зайнятих відрядною формою оплати праці" тарифні ставки і посадові оклади працівників були збільшені в 1.2 рази, що підтверджується також додатком до колективного договору на 2001-2002р.р., прийнятого конференцією трудового колективу 18 січня 2001 року, відповідно до якого розмір відрядної годинної тарифної ставки машиніста екскаватора на січень 2001 року склав 2.662, розмір тарифної ставки станом на грудень 2000 року за вказаною професією склав відповідно до довідки відповідача 1.957. Однак, розмір відшкодування шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я позивачу в порушення вимог п. 28 абз.5 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472, із змінами і доповненнями (далі "Правил відшкодування шкоди...),, які діяли на час виниклих між сторонами правовідносин, відповідно до якого, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві, а перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві; відповідачем збільшений не був.
У зв'язку з цим з 01 січня 2001 року розмір відшкодування шкоди позивачу повинен скласти: 228 грн.50 коп. х 1.2 = 274 грн.20 коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності, відповідно до п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." не перевищує середній
заробіток по професії позивача, ( а.с......... т.2). Недоплата відшкодування шкоди складе за
період з 01.01.2001 року до 01.04.2001 року за 3 місяці складе 251 грн.70 коп., виходячи з розрахунку: \274,2-190,3\ х 3.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені позову в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог; на користь ОСОБА_1 з відповідача ВАТ "Півн.ГЗК" підлягає стягненню за перід з 01.01.2000. по 01.04.2001. заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди здоров,ю у розмірі 710 грн. 10 коп. із розрахунку: 458,4+251,7.
Таким чином, розмір щомісячних виплат у відшкодування шкоди позивача станом на
01.04.2001 року повинен скласти 274 грн.20 коп..
Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", зобов'язання по виплатам сум відшкодування шкоди з 01.04.2001р. покладено на Фонд соціального страхування, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що з 01 квітня 2001 року зобов'язання проводити щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладені на Фонд соціального страхування, який проводить перерахунок сум щомісячних страхових виплат у зв'язку із збільшенням в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки: з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1,193, з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1,182, аз 01 березня 2004 року - на коефіцієнт 1,152.
Таким чином, Фонд соціального страхування був зобов'язаний проводити позивачу щомісячні страхові виплати в розмірі:
з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2002 року - 274.20 грн., фактично виплати склали 190,3 грн, сума щомісячної недоплати склала 83,90 грн., а за період з 01.04.2001 року по 01.03.2002 роки - 11 місяців - 922грн. 90 коп..
з 01 березня 2002 року по 01 березня 2003 року 274,2 грн. х 1,193 = 327,12 грн., фактично виплати склали 227,03 грн., сума щомісячної недоплати склала 100,1 грн. , а за період з
01.03.2002 року по 01.03.2003 роки- 12 місяців- 1 201грн. 08 коп..;
з 01 березня 2003 року по 01 березня 2004 року: 327,12 грн. х 1,182 = 386,65грн., тоді як виплати склали 268,35 грн., сума щомісячної недоплати склала 118,3 грн., а за період з
01.03.2003 року по 01.03.2004 роки - 12 місяців- 1 419грн. 60 коп.;
з 01 березня 2004 року: 386,65 грн. х 1,152 = 445,42 грн., тоді як виплати склали 309,14 грн., сума щомісячної недоплати склала 136,28 грн., а за період з 01.03.2004 року по 01.05.2004 року 2 місяці - 890 грн.84 коп..
Всього Фондом соціального страхування заборгованість по виплатам відшкодування шкоди позивачу за перід з 01.04.2001. по 01.05.2004. становить 3816 грн. 14 коп., яка, на думку колегії суддів підлягає стягненню з нього на користь позивача, а рішення суду першої інстанції в цій частині позову підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за весь період недоплати щомісячних виплат відшкодування шкоди, оскільки відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 з наступними змінами і доповненнями,
якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь- яким строком и підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Доводи відповідача ВАТ "Півн.ГЗК" про неогрунтованість застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок 1,4 з 01.11.1996.; 1.4 - з 01.01.2000. ; 1.2 - з 01.01.2001. з тих підстав, що фактично заробітна плата за цей перід на зазначені коефіцієнти на підприємстві не підвищувалась; про те, що позивач пропустив строк для звернення до суду з даним позовом, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 березня 2005 року в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення недоплат по щомісячним виплатам відшкодування шкоди здоров,ю за перід з 01.01.2000. по 01.04.2001. з відповідача ВАТ "Пінічний гірничо-збагачувальний комбінат" та в частині відмови в стягненні недоплат по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за перід з 01.04.2001. по скасувати.
Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 710 грн. 10 коп. заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.01.2000. по 01.04.2001р. В іншій частині цих позовних вимог- відмовити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним .виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.04.2001. по 01.05.2004. у розмірі 3816 грн. 14 коп.
Зобов,язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі проводити ОСОБА_1 щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку у розмірі по 445 грн.42 коп., починаючи з 01 травня 2004 року до зміни обставин, що тягнуть його перерахунок або припинення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.