Справа №  1-543/11

ПОСТАНОВА

25.03.2011 р.м.. Київ

Суддя  Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г. В.,

при секретарі –Титенко Ю.Б.,

з участю прокурора –Ткачук Ю.Б.,

представника потерпілого –ОСОБА_1,

обвинуваченого –ОСОБА_2,

провівши в приміщенні суду попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кетроси Дрокієвського району, Молдова, єврея, громадянина України, освіта вища, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

встановила:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 25.07.2009 року о 21 год. 40 хв., знаходячись у робочий час за барною стійкою в приміщенні власного кафе «Експрес»за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 116, приймаючи заказ від раніше наглядно знайомого клієнта кафе ОСОБА_3, безпричинно з хуліганських спонукань з метою самоствердження, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства почав висловлюватися брутальною лайкою в сторону ОСОБА_3, на зауваження останнього не реагував, продовжуючи хуліганські дії, взяв кухонний ніж та приставив до шиї ОСОБА_3, завдавши останньому легке тілесне ушкодження, при цьому продовжував погрожувати ОСОБА_3 застосуванням даного ножа, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 продовжував робити ОСОБА_2 зауваження, проте останній не реагуючи на них, продовжував свої хуліганські дії, а саме: поклавши ніж, виражаючись при цьому постійно брутальною лайкою в бік ОСОБА_3, взявши у ліву руку гладкоствольний самозарядний пістолет «Форт-12Р», вийшов до проходу з барної стійки вказаного кафе, направив пістолет в бік ОСОБА_3 та двічі вистрелив в бік останнього, влучивши в ногу ОСОБА_3 Останній, побоюючись за своє життя та здоров’я вибіг з приміщення вказаного кафе та розповів на вулиці про конфлікт відвідувачам, які були поруч з кафе. Через декілька хвилин з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 знову зайшов до приміщення кафе разом з відвідувачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зробивши в присутності вищевказаних осіб словесні зауваження ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій останнього. Проте ОСОБА_2, не реагуючи на зауваження ОСОБА_3 та сторонніх осіб, продовжуючи свої хуліганські дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тримаючи в руці вищевказаний пістолет з відстані одного метра через барну стійку зробив третій постріл в напрямку ОСОБА_3, влучивши йому в груди, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я на термін не менше 6, але не більше 21 дня.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України.

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, надійшла до суду 17.03.2011 року.

Вказана кримінальна справа підсудна Голосіївському районному суду м.Києва.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду по першій інстанції, вважає, що порушень вимог кримінально-процесуального закону допущено не було, обвинувальний висновок складено у відповідності до вимог закону, підстав для зупинення чи закриття справи немає, підстав для зміни чи скасування обвинуваченому міри запобіжного заходу також немає, тобто вважає, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст. 237 КПК України.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора та просив призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений вважав, що справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину і тому просив закрити кримінальну справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки воно є передчасним, так як питання щодо доведеності вини повинні вирішуватися в ході проведення судового слідства по справі і тому вважала, що справа може бути призначена до судового розгляду, думку представника потерпілого, який підтримав думку прокурора, суд вважає, що клопотання обвинуваченого не підлягає до задоволення, оскільки є передчасним на даній стадії процесу, а кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 246 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування із стадії її попереднього розгляду у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання чи досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Такими порушеннями закон, крім іншого, визначає, і порушення вимог ч. 4 ст. 374 КПК України щодо обов’язкового виконання вказівок апеляційного суду при направленні справи на додаткове розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, 1.10.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва було винесено вирок, яким ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за вказаних у обвинувальному висновку обставин. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8.11.2010 року вказаний вирок суду першої інстанції скасовано, а справу повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування у зв’язку з пред’явленням неконкретного обвинувачення, яке виразилось у наступному:

в ході досудового слідства не були з достатньою мірою перевірені покази обвинуваченого ОСОБА_2 про причини його конфлікту з потерпілим, про обставини, за яких цей конфлікт відбувався  і про наступні за цим події. Відповідно ці обставини не знайшли свого відображення у постанові про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2;

у постанові про пред’явлення обвинувачення  не вказано, в чому виразилось порушення громадського порядку ОСОБА_2 під час конфлікту між ним і потерпілим в приміщенні кафе; не вказано, які хуліганські дії учинялись обвинуваченим, коли потерпілий вибіг з приміщення кафе.

Як вбачається з матеріалів справи, які перевірялися судом на предмет дотримання вимог кримінально-процесуального закону, в ході додатково розслідування справи орган досудового слідства не виконав та не усунув недоліки, викладені в ухвалі апеляційного суду, які стали підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Так, орган досудового слідства в ході додаткового розслідування лише встановив та допитав в якості свідка особу, якій взагалі нічого не відомо по справі, та допитав ОСОБА_2 в якості обвинуваченого, який підтримав раніше надані ним покази. Таким чином, орган слідства не з’ясував вказані в ухвалі апеляційного суду обставини, та повторно пред’явив ОСОБА_2 неконкретне обвинувачення.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 237, 244, 246 КПК України, суддя-

постановила:

клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про закриття кримінальної справи залишити без задоволення.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, повернути прокурору Голосіївського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя   Г. В. Бондаренко