Справа №  1-357/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24.03.2011 р.м.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

 при секретарі - Титенко Ю.А.,

 з участю прокурорів – Ткачук Ю.Б., Сівакової І.П.,

 розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малий Букрин, Миронівського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, освіта вища не закінчена, одружений, непрацюючого, на утриманні має двох малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше  не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366  КК України, –

встановив:

ОСОБА_1, являючись працівником правоохоронного органу, представником влади та службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинив зловживання владою та службове підроблення з наступних підстав.

31.05.2010 року  у невстановлений слідством час ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці у службовому кабінеті, що розташований за адресою: пр-т 40 річчя Жовтня, 46-А в м. Києві, на наявному у нього бланку протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ №000819, в порушення вимог ст.ст.245, 246, 254, 256 КУпАП та п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС № 185 від 22.02.2001 року (Інструкції № 185), щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, з особистих мотивів, з метою штучного нарощування показників своєї роботи та бажанням приховати її недоліки, всупереч інтересам служби, склав відносно громадянина ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175-1 КУпАП, в який вніс завідомо неправдиві відомості про нібито вчинення останнім 31.05.2010 року об 11 годині 00 хвилин, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зловживання владою, діючи умисно, в порушення вимог ст. 256 КУпАП та п. 2.6 Інструкції № 185 щодо змісту протоколу про адміністративне  правопорушення, підписавши його від імені ОСОБА_4, про те, що він нібито ознайомив ОСОБА_4 зі ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Після чого, у вказаному протоколі власноручно від імені ОСОБА_4 виконав рукописний текст «Такого більше не повториться», та виконав підписи від імені ОСОБА_4 про нібито отримання останнім другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 виконав у постанові про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 року власноручно підпис від імені ОСОБА_4., що ним нібито було роз’яснено ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.ст.268, 307, 308 КУпАП під розпис, а також виконав власноручно підпис від імені ОСОБА_4, про те, що ним нібито було передано громадянину ОСОБА_4. вилучені у нього документи та речі, після чого ОСОБА_1 власноручно проставив підпис від імені ОСОБА_4 у графі постанови «підпис правопорушника».

Крім того, ОСОБА_1 31.05.2010 року у невстановлений слідством час, перебуваючи на своєму робочому місці, у своєму службовому кабінеті по пр-ту 40-річчя Жовтня, 46-А в м. Києві, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на службове підроблення на наявному у нього бланку протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ №000819, з особистих мотивів, з метою штучного нарощування показників своєї роботи та бажанням приховати свої недоліки, склав відносно громадянина ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175-1 КУпАП, в який вніс завідомо неправдиві відомості про нібито вчинення останнім 31.05.2010 року об 11 годині 00 хвилин по пр-ту 40-річчя Жовтня в м. Києві куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, що фактично не відповідає дійсності.

Після цього, ОСОБА_1 зробив підпис від імені ОСОБА_4 про те, що він нібито ознайомив останнього зі ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Також ОСОБА_1 підписав вказаний протокол від імені ОСОБА_4, що він нібито провів його особистий огляд та огляд речей в порядку ст. 264 КУпАП, та при цьому нічого в нього не вилучав, після чого, у вказаному протоколі власноручно від імені ОСОБА_4 виконав рукописний текст «Такого більше не повториться»та виконав підпис від імені ОСОБА_4 про нібито отримання другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення, що фактично не відповідає дійсності.

Цього ж дня, ОСОБА_1 заповнив бланк постанови про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості про нібито вчинення громадянином ОСОБА_4 31.05.2010 року об 11 годині 00 хвилин, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, що фактично не відповідає дійсності.

Крім того, ОСОБА_1, виконав у постанові про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 року власноручно підпис від імені ОСОБА_4, що ним нібито було роз’яснено ОСОБА_4 ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП під розпис. Після чого, ОСОБА_1 власноручно проставив підпис від імені ОСОБА_4 у графі постанови «Підпис правопорушника».

Згідно висновку експертизи підписи від імені ОСОБА_4 у графах «Вилучені документи, речі отримав», «Підпис правопорушника»та «Підпис про ознайомлення правопорушника»у постанові за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 від 31.05.2010 року № 4915, у трьох графах «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності»та у графі «Другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення отримав», у протоколі № 000819 про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 за ст.175-1 КУпАП від 31.05.2010 року виконані не ОСОБА_4. Дані підписи виконані ОСОБА_1.

Рукописний запис «Більше такого не повториться»у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності»у протоколі КИ №000819 про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 за ст. 175-1 КУпАП від 31.05.2010 року виконаний не ОСОБА_4. Дані підписи виконані ОСОБА_1.

Підпис у графі «Начальник»постанови за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 № 4915 від 31.05.2010 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

В подальшому ОСОБА_1 передав завідомо підроблені документи адміністративної справи, старшому дільничному інспектору дільничного пункту міліції ОСОБА_5, який у свою чергу передав їх заступнику начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для затвердження та застосування до ОСОБА_4 адміністративного стягнення.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі та показав, що 31.05.2010 року, виконуючи свої службові обов’язки, викликав до себе ОСОБА_4. близько 11 год., так як у нього був рапорт, згідно якого ОСОБА_4 за декілька днів до цього в стані алкогольного сп’яніння біля магазина «Велика Кишеня»вів себе неадекватно. Коли ОСОБА_4 прийшов до нього, то він його опитав та склав на нього адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Після того як громадянин ОСОБА_4 пішов, то він вирішив скласти на нього ще й протокол про вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП. Склавши необхідні документи він розписався у них замість ОСОБА_4 у всіх необхідних графах, та написав від імені ОСОБА_4 фразу, що «Больше такого не повторится». При складанні вказаних документів ОСОБА_4 присутнім не був, про вказаний протокол за ст. 175 КУпАП він йому не повідомляв. В подальшому він передав вказані матеріали ОСОБА_5, який передав їх на підпис керівництву районного управління міліції. Підсудний вказав, що в повній мірі усвідомлює у вчиненні яких злочинів він обвинувачується, розуміє, що заподіяв істотну шкоду інтересам держави, оскільки вчинив злочин, будучи представником влади, та спричинив шкоду ОСОБА_4, оскільки безпідставно притягнув його до відповідальності. В попередньому судовому засіданні надані покази щодо невизнання вини за ч. 3 ст. 364 КК України не підтримує, надав яких, оскільки злякався великої санкції за даний злочин. Після засідання проконсультувався з юристами і усвідомив, що дійсно вчинив в тому числі і вказаний злочин, тому попросив суд змінити порядок дослідження доказів на порядок, передбачений ч. 3 ст. 299 КПК України. Також підсудний зазначив, що щиро кається у вчиненому і просить його суворо не карати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і попросив суд змінити загальний порядок дослідження доказів на порядок, передбачений ч. 3 ст. 299 КПК України, беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини справи і підтримала заявлене підсудним клопотання про зміну порядку дослідження доказів, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст.299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд постановив задовольнити клопотання підсудного, змінити порядок дослідження доказів та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 364 КК України як зловживання владою, тобто умисне в інших особистих інтересах використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, та ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину (ч. 3 ст. 364 КК України) та злочину невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 366 КК України), обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем попередньої роботи характеризується посередньо, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, обставини, що пом’якшують покарання, - визнання вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і на думку суду, ОСОБА_1 за ч.3 ст. 364 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією вказаної частини статті, та за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі також в мінімальних межах санкції, із врахування вимог ст. 70 КК України. Крім того, ОСОБА_1 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах у межах, передбачених санкціями частин інкримінованих підсудному статей із врахуванням вимог ст. 70 КК України.

Також, суд приходить до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 54 КК України, спеціального звання старшого лейтенанта міліції, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин із використанням наданої йому влади та повноважень, протягом служби неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, враховуючи дані про особи підсудного, зокрема, те, що він раніше до відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утримання двох неповнолітніх дітей, наявність ряду обставин, що пом’якшують його покарання, суд, вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до призначеного йому основного покарання в порядку, передбаченому ст. 70 КК України, слід застосувати вимоги ст. 75 КК України. Суд, беручи до уваги вищевказані дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують його покарання, обставини справи, мету, яку переслідував ОСОБА_1 при вчиненні злочинів, вважає, що ОСОБА_1 слід встановити мінімально можливий іспитовий строк. Вказаний термін буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність застосувати до призначеного ОСОБА_1 остаточного основного покарання вимоги ст. 75 КК України такий вид обов’язкового додаткового покарання як конфіскація майна, передбачений санкцією ч. 3 ст. 364 КК України, керуючись вимогами ст. 77 КК України, призначений бути не може.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України. Долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                            засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 364 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 рік;

за ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування остаточно визначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст. 54 КК України позбавити засудженого ОСОБА_1 спеціального звання –«старший лейтенант міліції».

Речові докази по справі:

протокол КИ № 00819 про адміністративне правопорушення, постанова за справою про адміністративне правопорушення  від 31.05.2010 року та рапорт ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 від 31.05.2010 року, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі: вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 270/11-11 від 25.01.2011 року на користь КНДІСЕ Міністерства юстиції України в розмірі 2416,50 грн.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим –в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя   Г. В. Бондаренко