Судове рішення #141200
Справа 22-10887\2006

Справа 22-10887\2006                                      Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 21( 1)                                                  Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА Іменем   України

2006 року липня 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого: судді Михайлів Л.В.

судців           Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі Чубіній А.В.

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

Василівни,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного

суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2005 року за позовом ОСОБА_1 до

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування

моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, і просила стягнути з відповідача 55000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2005 року позов задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивачки стягнуто у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду і збільшення розміру стягнутої моральної шкоди до 55000грн., оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не врахував п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

ОСОБА_1, та її представник ОСОБА_2 ( кожен окремо), підтримали апеляційну скаргу і просили рішення суду змінити і збільшити розмір стягнутої моральної шкоди до 55000грн., оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не врахував п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка на протязі тривалого часу працювала в шкідливих умовах виробництва.

Відповідно до висновку МСЕК від 22.09.2004року позивачці вперше встановлено 20 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався   ст.   28   Закону   України   «Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне

 

страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачці у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивачці протипоказана фізична праця, вона обмежена в пересуванні, роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє її нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновок суду про відшкодування позивачці моральної шкоди з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, етан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення врахував, що вперше позивачці встановлено 20% втрати працездатності, а також врахував характер професійного захворювання, пов"язані з, ним фізичні і моральні стражданя позивачки, їх тривалість і тяжкість» істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд, при визначені розміру мор&іьної шкоди не врахував п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", є безпідставними і висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, і не знаходить підстав до задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація