Справа № 11-207/11 Головуючий у І інстанції Мурашко М.І.

Категорія - 185 ч. 2      Доповідач Акуленко С. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 17 березня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАкуленко С. О.

Суддів  -  Борисенка І.П., Рудомьотової С.Г.

          з участю прокурора – Гапеєвої Н.П.

                        засудженого – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду  м. Чернігів  від 20 січня 2011 року.

Цим вироком  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луганськ, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, непрацюючий, неодружений, раніше судимий: 19.11.2002 року Дворнічанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 31.08.2004 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі; 24.11.2006 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 24.01.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь держави 172 грн. за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України. 

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 14 жовтня 2010 року, знаходячись на подвір’ї будинку АДРЕСА_2, шляхом пошкодження вікна автомобіля НОМЕР_1 таємно викрав автомагнітолу „Blaupunkt Daytona Beach C-34”, вартість якої згідно товарознавчої експертизи № 2017 – к від 18.11.2010 року складає 165 грн. 90 коп., що належить ОСОБА_3

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, вказує, що вирок суду є занадто суворий. Вважає, що суд не прийняв до уваги пом’якшуючи вину обставини – явку з повинною, щире каяття, відсутність матеріальних та моральних збитків, активне сприяння розкриттю злочину та стан його здоров’я. Посилаючись на зазначені обставини, просить пом’якшити призначене судом покарання, застосувати до нього ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Висновок суду про доведеність винності  ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Сам засуджений ОСОБА_2 винним у пред’явленому йому обвинуваченні за ст. 185 ч. 2 КК України  визнав повністю, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні і докладно розповідав про обставини вчинення злочину.

Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудним не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.

Дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за   ст. 185  ч. 2   КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання засудженому суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” та виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Разом з тим, на думку колегії суддів, місцевий суд при призначені ОСОБА_2 покарання, враховував ступінь тяжкості скоєного злочину, але не в достатній мірі врахував дані, що характеризують особу підсудного, наявність обставин, які пом’якшують покарання. ОСОБА_2 з’явився із зізнанням і тільки завдяки явки з повинною був розкритий даний злочин. Потерпілий ніяких претензій до ОСОБА_2 не має. В судовому засіданні він щиро каявся. По справі відсутні обставин, що обтяжують покарання. Тому колегія суддів вважає за можливе пом’якшити призначене ОСОБА_2 покарання.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Новозаводського районного суду  м. Чернігів  від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі.

В іншій частині зазначений вирок суду залишити без зміни.             

СУДДІ:

Рудомьотова С.Г.                                     Акуленко С.О.                            Борисенко І.П.