23.03.2011
Справа № 11 –291, 2011 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст. 395, ч.2 ст. 185, Кириленко М.О.
ч.1 ст. 263 КК України. Доповідач –Делієв О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року березня місяця «22»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого –Делієва О.М.,
Суддів – Ковальової Н.М., Чупини С.П.
З участю прокурора –Литвиненка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 13 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий: - 31.08.2001р. Бериславським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 229-6 КК України на три роки позбавлення волі; - 26.08.2005 р. Бериславським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі. 14.07.2008 року на підставі постанови суду Новобугського районного суду Миколаївської області на підставі ст. 81 КК України було звільнено умовно-достроково з не відбутим строком один рік п’ять місяців два дні
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 30 березня 2001 року, за яким засуджений до позбавлення волі строком на три роки та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі; за ч.2 ст. 185 КК України на два роки; за ч.1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі; за ст. 395 КК України на три місяці арешту.
На підставі ч. 3 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України так як був засуджений 26 серпня 2005 року до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 14 липня 2008 року, не відбутий строк один рік п’ять місяців два дні призначити покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання за цим вироком частково приєднати за вироком від 30 березня 2001 року і остаточно визначити покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
В строк покарання остаточно призначити за сукупністю злочинів, зарахувати покарання відбуте ОСОБА_2 за вироком Бериславського районного суду з 30 березня 2001 року по 30 березня 2004 року, та з моменту затримання 15 червня 2010 року по 13 липня 2010 року.
Запобіжний захід –тримання під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 – 100 грн., на користь ОСОБА_4 –400 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення експертизи –1748 гривень 04 копійки.
Вирішено питання з речовими доказами.
Справу розглянуто у відповідності зі ст. 299 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 01 жовтня 2009 року самовільно без попередження працівників міліції, що здійснюють нагляд залишив місце проживання у м. Бериславі з метою злісного ухилення від адміністративного нагляду, тимчасово проживав за різними адресами у м. Бериславі Херсонської області і умисно не з’являвся на реєстрацію до ОВС, чим недотримався встановлених обмежень та порушив правила адміністративного нагляду, встановленого відносно нього 23 квітня 2009 року.
Крім того, ОСОБА_2, повторно 01 березня 2001 року близько 10.30 години, знаходячись у АДРЕСА_3 переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить гр. ОСОБА_3, причинив останньому матеріальні битки на суму 100 грн.
02 листопада 2009 року, ОСОБА_2 повторно, близько 10.00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у АДРЕСА_1 на території гаражу, переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить гр. ОСОБА_5, причинив останньому матеріальні битки на суму 258 грн.
Після цього, він повторно 05 листопада 2009 року близько 18.30 годині, знаходячись у АДРЕСА_2 переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить гр. ОСОБА_4, причинив останньому матеріальні битки на суму 400 грн.
Крім того, ОСОБА_2, в середині грудня 2009 року, перебуваючи на березі р. Дніпро в м. Бериславі, Херсонської області умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу, без мети збуту, придбав шляхом знаходження вибухову речовину –тротил, яку переніс до місця свого проживання, де зберігав в приміщенні будинку у кишені власної куртки і яку було вилучено співробітниками міліції 14 грудня 2009 року в ході його особистого огляду.
В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію вчиненого, просить вирок в частині призначення ОСОБА_2 покарання скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме суд призначаючи покарання підсудному незаконно застосував повторно ч.4 ст. 70 КК України, оскільки судом при призначенні міри покарання застосовано ч.4 ст. 70 КК України, де частково приєднав покарання засудженому за вироком від 30 березня 2001 року, за яким ОСОБА_2 засуджений на три роки позбавлення волі та остаточно призначив покарання строком на три роки шість місяців позбавлення волі. Крім того, при складанні вищезазначених покарань, судом порушено вимоги ч.4 ст. 70 КК України приєднавши покарання до вироку від 30 березня 2001 року, а ні за попереднім вироком від 26 серпня 2005 року. Також, призначаючи покарання підсудному по кожному з обвинувачень, що визнав суд доведеним, у вироку не конкретизував міру покарання за скоєння злочину від 02 листопада 2009 року, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у вигляді двох років.
Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали кримінальної справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, суд призначаючи ОСОБА_2 покарання, в резолютивній частині вироку на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднав покарання за вироком від 30 березня 2001 року, за яким ОСОБА_2 засуджений на три роки позбавлення волі та остаточно призначив покарання строком на три роки шість місяців позбавлення волі.
Відповідно до довідки про судимість (а.с. 82), 30 березня 2001 року ОСОБА_2 було заарештовано, а вирок відносно нього, було постановлено Бериславським районним судом Херсонської області від 31 серпня 2001 року. Таким чином, суд приєднав покарання засудженому за неіснуючим вироком.
Крім того, суд визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначив покарання у вигляді двох років, таким чином конкретно не вказавши міру покарання призначеного за цей злочин, оскільки санкція ч.2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді арешту строком від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Тому доводи апеляції прокурора про неправильне застосування кримінального закону, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Таким чином, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції –задовольнити.
Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 13 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 –скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: