Справа № 2-88, 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
з участю представника позивача: ОСОБА_2.,
представника відповідача Юрківської сільської ради: Савчук Є. К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права на спадщину за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою якого та єдиним членом була її мати ОСОБА_3. Рішенням № 32 від 16 жовтня 1991 року виконавчого комітету Юрківської сільської ради встановлено право власності на вказаний жилий будинок за ОСОБА_3 Рішенням 8 сесії 22 скликання Юрківської сільської ради від 12.11.1996 року земельна ділянка площею 0,369 гектарів розташована по АДРЕСА_1 передана ОСОБА_3 для обслуговування вказаного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення 20 лютого 2001 року Юрківська сільська рада видала Державний акт на право приватної власності на землю. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її мати ОСОБА_3 померла. 18 грудня 2006 року Ставищенська районна державна нотаріальна контора видала їй (позивачці) свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Юрківська сільська рада свідоцтво про право власності на ім'я померлої не видала. Білоцерківське МБТІ також позбавлене можливості надати відповідний витяг з Реєстру прав власності. Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити їй як спадкодавцю права на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.
Позивачка просить визнати за нею право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1вартістю 5505 гривень та на земельну ділянку площею 0,369 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території с. Торчицький Степок Юрківської сільської ради, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства вартістю 8829 гривень.
В попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві позивачка.
Представник відповідача Савчук Я. К. в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду показала, що ОСОБА_3 до дня смерті проживала у своєму будинку АДРЕСА_1. Відповідно до записів погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986 -1990, 1991-1995 роки вказаний будинок відносився до майна колгоспного двору, головою та єдиним членом якого була ОСОБА_3 Вона одна набула право власності на даний будинок. Рішенням № 32 від 16 жовтня 1991 року виконавчого комітету Юрківської сільської ради за нею визнано право власності на вказаний жилий будинок. Остання за життя правовстановлюючий документ на вказаний будинок не отримала. Також на ім”я спадкодавиці Юрківською сільською радою був виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,369 гектарів для обслуговування вказаного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. На підставі заповіту спадкоємцем майна померлої є позивачка, інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині незалежно від змісту заповіту не має.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення та усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Торчицький Степок Ставищенського району Київської області померла ОСОБА_3 Спадкоємцем майна померлої за заповітом є позивачка Згідно погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок АДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору, єдиним членом і головою якого була ОСОБА_3 За останньою право власності на вказаний будинок визнано рішенням виконавчого комітету Юрківської сільської ради № 32 від 16 жовтня 1991 року. Відповідно до державного акту на право приватної власності НОМЕР_1, виданого 20 лютого 2001 року Юрківською сільською радою та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 до складу спадкового майна спадкодавиці належала також земельна ділянка площею 0,369 гектарів в межах згідно з планом вартістю 8829 гривень, розташована на території с. Торчицький Степок Юрківської сільської ради, яка була передана їй для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства рішенням 8 сесії 22 скликання Юрківської сільської ради від 12.11.1996 року. ОСОБА_3 за життя правовстановлюючий документ на вищевказаний будинок не отримала і первинна державна реєстрація права власності на будинок не була проведена. Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 5505 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного, суд вважає що згідно ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" ОСОБА_3 за життя набула право власності на вказаний будинок. Проте, Юрківська сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлої не видавала.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
У відповідності з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, яка померла 22 квітня 2002 року, відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) набула за життя право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області, а позивачка після її смерті відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1268 ч. 3 ЦК України набула право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок та на земельну ділянку, передану спадкодавиці для обслуговування вказаного будинку та ведення підсобного господарства, і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач Юрківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1220, 1223 ч. 1, 1268 ч. 3 ЦК України, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смертіОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1вартістю 5505 гривень та на земельну ділянку площею 0,369 гектарів в межах згідно з планом (від „А” до „Б” землі надані ОСОБА_4, від „Б” до „В” землі сільської ради, від „В” до „Г” землі ОСОБА_5, від „Г” до „А” землі сільради АДРЕСА_1), розташовану на території с. Торчицький Степок Юрківської сільської ради, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства вартістю 8829 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
Вірно:
Суддя Н.М. Марущак