Справа  №  2-57, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року                           Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                                 Марущак Н. М.,

при секретарі:                                        Карабань З. І.,

з участю представника  позивачки:      ОСОБА_7, 

відповідача:                                         ОСОБА_2,

представника відповідача Розкішнянської сільської ради      Швець Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа,  що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів  ОСОБА_3, про визнання права власності на частку в майні подружжя, визнання права на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Розкішна Ставищенського району Київської області помер її чоловік ОСОБА_4. Вона, як дружина померлого і спадкоємиця І черги спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї. ОСОБА_4 до дня смерті проживав в житловому будинку АДРЕСА_1, право власності на який за ним було визнане рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів № 153 від 11.10.1988 року, яким затверджене рішення виконкому Розкішнянської сільської ради № 153 від 14.07.1988 року "Про затвердження списків власників будівель по сільській Раді для одержання свідоцтв про право власності". В даних списках під № 527 значиться власником вищевказаного житлового будинку ОСОБА_4 Відповідно до погосподарської книги №12 Розкішнянської сільської ради за 1986-1990 роки суспільна група господарства -робітників та службовців. Право власності на будинок ніким не оспорювалося, проте за життя правовстановлюючий документ на вказаний будинок чоловік не отримав і первинна державна реєстрація права власності на будинок проведена не була. Земельна ділянка, надана для обслуговування вказаного будинку, не приватизована. ОСОБА_4 за життя набув право спільної сумісної власності подружжя на вказаний будинок, а тому 1/2 частина вказаного будинку має належати до складу його спадщини. Їй має належати 1/2 частина будинку як частка в майні подружжя та 1/2 частина по праву на спадщину за законом після смерті чоловіка. Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити її право на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.

Позивачка просила суд визнати, що ОСОБА_4 за життя набув право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку, як на частку в спільному майні подружжя. Визнати за нею (позивачкою) право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку вартістю 15115 гривень, як на частку в спільному майні подружжя та право на спадщину за законом після смерті чоловіка на 1/2 частину вказаного будинку вартістю 15115 гривень.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги уточнила, просить суд визнати за позивачкою та за відповідачем ОСОБА_2, за кожним, право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на ј даного житлового будинку, підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що крім позивачки спадщину після смерті ОСОБА_5. прийняв відповідач ОСОБА_2, якого позивачка включила в число спадкоємців своєю заявою від 23 лютого 2007 року. Оскільки третя особа ОСОБА_3, яка також є спадкоємицею І черги після смерті ОСОБА_4, подала заяву про прийняття спадщини з пропуском 6-ти місячного строку,  не була включена позивачкою в число спадкоємців та не продовжила строк прийняття спадщини в судовому порядку, - спадщину після смерті батька вона не прийняла.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_6в судовому засіданні позов визнали, суду пояснили, що позивачка разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 побудували будинок АДРЕСА_1. Оскільки суспільна група господарства була робітників та службовців, вони як подружжя, набули право власності на вказаний будинок в рівних частках, кожен на Ѕ частину. Проте, за життя ОСОБА_4 правовстановлюючий документ на вказаний будинок отримано не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після смерті останнього спадщину прийняли позивачка, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила відмову від неї та відповідач ОСОБА_2, згоду на подання заяви під якого про прийняття спадщини за законом дала позивачка та якого остання своєю заявою від 23 лютого 2007 року включила в число спадкоємців. Відповідно вони набули право, як спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4, кожен, на ј частину зазначеного житлового будинку.

Третя особа,  що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, подала до суду заяву з проханням розглядати вказану справу у її відсутність.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, пояснення та  усні заяви про визнання вказаного позову відповідачем ОСОБА_2 та представником відповідача Розкішнянської сільської ради ОСОБА_6 яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання останніми позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Розкішна помер ОСОБА_4 Позивачка разом з останнім за його життя, як подружжя, в 1969 році побудували житловий будинокАДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області, вартість якого згідно технічного паспорту становить 30230 грн. і право власності на який було визнане за ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів № 153 від 11.10.1988 року. Відповідно до погосподарської книги № 12 Розкішнянської сільської ради за 1986-1990 роки суспільна група вказаного господарства була робітників та службовців. За життя ОСОБА_4 правовстановлюючий документ на вказаний будинок не отримав і відповідно, реєстрація будинку в органах БТІ у встановленому порядку здійснена не була. Тому вказаний будинок згідно статей 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та позивачки, як подружжя, і кожен з них набув право на Ѕ його частину. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли позивачка та відповідач: позивачка, як дружина останнього, яка прийняла спадщину як спадкоємець за законом відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і яка не подавала заяву протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, про відмову від неї;  відповідач ОСОБА_2, як син спадкодавця, який, пропустивши строк для прийняття спадщини, прийняв її відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України, як такий, що подав  заяву про прийняття спадщини за письмовою згодою матері (позивачки), яка прийняла спадщину.

Оскільки третя особа ОСОБА_3, яка також є спадкоємицею І черги після смерті ОСОБА_4, як його дочка, подала заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору з пропуском встановленого частиною 1 статті 1270 ЦК України 6-ти місячного строку,  без письмової згоди матері (позивачки), яка прийняла спадщину,  та не продовжила строк прийняття спадщини в судовому порядку, - відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України вона вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті батька.

Відповідно до статей 22, 28 КпШС України майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною  власністю.  В разі  поділу  майна,  яке  є  спільною  сумісною  власністю подружжя,  їх  частки  визнаються рівними. 

Відповідно до ч.5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, Розкішнянська сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлого не видавала.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., та позивачка набули право кожен на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, як подружжя;  після смерті ОСОБА_4 позивачка та відповідач ОСОБА_2 набули право на спадщину за законом, кожен на 1/4 частину житлового будинку вартістю 7557 грн. 50 коп., і оскільки представником відповідача Розкішнянської сільської ради та відповідачем ОСОБА_2 позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачі Розкішнянська сільська рада та ОСОБА_2 до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 22, 28, КпШСУ, ст. ст. 1218, 1220, 1223 ч. 2, 3, 1261, 1268, ч. 3, 1270 ч. 1, 1272 ч. 1, 2 Цивільного Кодексу України, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року, за життя набув право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя, вартістю 15115 гривень та право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/4 частину даного житлового будинку вартістю 7557,50 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області, вартістю 7557,50 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя