Україна

__________________________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ________________________________

Справа № 11-687, 2006 року                                             Головуючий у 1 інстанції       Ткаченко С.Є.

Категорія: ст. 185 ч.З КК України.                            Доповідач                             Демиденко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2006 року                         Колегія судців судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді                          Щепоткіної В.В.

суддів                 Літвінцева В.М., Демиденка А.І.

прокурора                                       Гришанової Н.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 20 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, раніше судимого, -засуджено за ч.Зст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 11 липня 2005 року у вигляді одного року позбавлення волі і остаточно визначено до відбування 4 (чотири) роки позбавлення волі.

З нього вбачається, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння крадіжок, на шлях виправлення не став і, повторно, 07 травня 2006 року о 7 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу проник до житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де таємно викрав її гроші в сумі 750 грн.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушується питання про зміну вироку щодо нього в частині призначеного покарання, а саме - в бік його пом'якшення. При цьому він покликається на те, що у скоєному злочині щиросердечно розкаявся та повністю відшкодував потерпілій заподіяні збитки.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи та обміркувавши над доводами апеляції засудженого,

колегія судців судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Розгляд справи відбувся відповідно до вимог ст. 299ч.З КПК України у спрощеному порядку, що свідчить про безапеляційність питання як про повне доведення вини ОСОБА_1, так і про вірну кваліфікацію його дій за ч.Зст.185 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 просить тільки про пом'якшення покарання, що за таких обставин узгоджується з вимогами процесуального закону по формі. Що ж стосується змісту його апеляції , то її доводи не впливають на законність та обгрунтованність вироку в частині призначеного покарання. На користь цього колегія суддів відносить те, що судом першої інстанції в достатній мірі враховані пом'якшуючі покарання обставини, серед яких і ті, на які засуджений покликається в своїй апеляції. Це призвело до того, що суд, незважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин в період іспитового строку, пов'язаного із його звільненням від відбування покарання з випробуванням за вироком цього ж суду від 11 липня 2005 року, проявив поблажливість та гуманність і призначив йому мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ч.Зст.185 КК ( від 3-х до 6-тй років позбавлення волі ), після чого із 3-х років 6 місяців невідбутого покарання за попереднім вироком, приєднав до нього меншу його частину. За своїм остаточним розміром визначене ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків теж ближче до мінімального. Підстав для його подальшого пом'якшення, в томуу числі і з дотриманням вимог, передбачених ст. 69 КК України, колегія суддів судової палати не вбачає.                                         

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 липня 2005 року щодо нього - без змін.