Справа №3-493/11

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року                                                                                                   місто Донецьк

Суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Бухтіярова І.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Територіальної державної  інспекції праці в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора ТОВ «Фокстрот-Донецьк», що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Територіальною інспекцією праці в Донецькій області в суд направлені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 41 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1

11.01.2011 року та 12.01.2011 року посадовою особою Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області здійснено перевірку додержання вимог чинного законодавства України про працю керівництвом ТОВ «Фокстрот-Донецьк», юридична адреса: 83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 143, в ході якої було встановлено, що директор ОСОБА_2 перебуває на посаді з 23.12.2009 року згідно наказу по підприємству від 23.12.2009 року № 679/К на підставі протоколу рішення учасників від 21.12.2009 року № 11 та керується в діяльності Статутом підприємства, згідно якого приймає на роботу та звільняє з роботи працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинна забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді директора ОСОБА_2 порушив вимоги чинного трудового законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:

В порушення вимог п. 2 ст. 29 КЗпП України працівники офісу підприємства при прийомі на робот не ознайомлюються із правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме факту ознайомлення із вказаним локальним актом підприємства під час перевірки не встановлено.

При вибірковій перевірці своєчасності видачі трудової книжки працівникам в разі звільнення встановлені порушення вимог ст. 47 КЗппП України, п. 41 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 року № 58. Так, наказом від 29.10.2010 року № 585/к звільнено 30.10.2010 року ОСОБА_3, однак трудову книжку працівник отримав 01.11.2010 року; наказом від 08.12.2010 року № 645/к звільнено ОСОБА_4, однак трудову книжку працівник отримав 11.01.2011 року під час проведення перевірки. Відповідно до вимог п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 року № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки, однак поштове повідомлення зазначеному вище працівнику в день звільнення не направлялося.

Для перевірки наданий графік надання щорічних відпусток на 2010 рік, який затверджений директором підприємства 02.01.2010 року наказ від 02.01.2010 року № 2/к, однак всупереч вимог ч. 10 ст. 10 Закону України «Про відпустки», ч. 4 ст. 79 КЗпП України графік не погоджений із уповноваженим від трудового колективу органом.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ч. 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки», ч. 5 ст. 79 КЗпП України, керівництвом підприємства письмово не повідомляється працівникам про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки у підприємстві здійснюється з порушенням вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки», тобто не за три дні до її початку. Так, наприклад, наказом від 12.11.2010 року № 603/к надана відпустка ОСОБА_5 з 12.11.2010 року, однак заробітна плата за час відпустки виплачена лише 22.11.2010 року; наказом від 15.11.2010 року № 607/к надана відпустка ОСОБА_6 з 15.11.2010 року, однак заробітна плата за час відпустки виплачена лише 22.11.2010 року; наказом від 18.11.2010 року № 618/к надана відпустка ОСОБА_7 з 18.11.2010 року, однак заробітна плата за час відпустки виплачена лише 22.11.2010 року; наказом від 01.12.2010 року № 636/к надана відпустка ОСОБА_8 з 01.12.2010 року, однак заробітна плата за час відпустки виплачена лише 07.12.2010 року.

Наказом № 519/к від 23.07.2008 року на посаду касира торгівельного зала було прийнято ОСОБА_9, яка має двох дітей віком до 15 років, наказом № 683/к від 21.09.2008 року її було звільнено з займаної посади. Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про відпустки»жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова відпустка (до 01.01.2010 року –7 календарних днів без урахування святкових і неробочих). За час робота вказана відпустка ОСОБА_9 не надавалась, та в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про відпустки», ст. 83 КЗпП України при звільненні їй не нарахована та не сплачена компенсація за невикористану додаткову відпустку –7 днів.

Поточна заробітна плата всім працівникам підприємства виплачувалась з порушенням строків виплати заробітної плати, один раз на місяць, що свідчить про порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», згідно яких заробітна плата повинна виплачуватися не менш двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних дні. Так, заробітна плата за вересень 2010 року виплачувалась –06.10.2010 року, за жовтень 2010 року – 05.11.2010 року.

При виплаті заробітної плати порушуються вимоги ст. 110 КЗпП України, а саме працівникам перед виплатою заробітної плати не повідомляється про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати.

При перевірці питання розрахунків із звільненими працівниками встановлено наступне. Наказом від 21.12.2010 року № 660/к було звільнено ОСОБА_10 з 21.12.2010 року, однак остаточний розрахунок із звільненим працівником здійснений 22.12.2010 року, наказом від 09.12.2010 року № 648/к було звільнено ОСОБА_11, однак остаточний розрахунок із звільненим працівником здійснений 22.12.2010 року, наказом від 08.12.2010 року № 646/к було звільнено ОСОБА_12, однак остаточний розрахунок із звільненим працівником здійснений 22.12.2010 року, що свідчить про порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

В порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України про нараховані суми, належні працівникові при звільненні адміністрація підприємства письмово не повідомляє працівників перед виплатою зазначених сум.

Посадові оклади працівників встановлені з порушенням вимог ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про оплату праці».

У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами по справі.

При накладенні стягнення, з огляду на характер зробленого правопорушення, особистість порушника, вважаю за можливе  призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави.  

На підставі викладеного і керуючись ст. 41 ч. 1, 276, 283, 284, 287-290  КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 притягти до адміністративній відповідальності по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави в сумі 510 гривень.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                                       І.О. Бухтіярова